У Польщі знову підняли питання про ексгумацію жертв Волинської трагедії, закликаючи Україну до прояву "доброї волі" | УНН
Голова Інституту національної пам'яті Польщі звернувся до України з проханням дозволити проведення ексгумацій жертв Волинської трагедії. Він підкреслив значущість цього питання для подальшого співробітництва між двома державами.
Наданню дозволу на ексгумацію хоча б одного місця поховання жертв Волинської трагедії стало б свідченням доброї волі з боку України. Якщо маємо намір співпрацювати у притягненні до відповідальності російських злочинців за їхні дії в Україні, як ми можемо це робити, якщо не готові розкрити справи, що сталися 80 років тому? Таку думку висловив президент Інституту національної пам'яті Польщі доктор Кароль Навроцький, повідомляє УНН з посиланням на РАР.
Президент Інституту національної пам'яті Польщі нагадав, що запити щодо ексгумації жертв Волинської трагедії надсилалися в Україну ще з 2020 року, тобто до початку повномасштабного конфлікту в Україні.
"На жаль, відповіді не було", - сказав він.
"Без сумніву, наша солідарність, симпатії та підтримка України в її протистоянні російській федерації є незаперечними. Завдяки особистим та інституційним зв'язкам ми природно займаємо сторону України," - підкреслив Навроцький.
Він зазначив, однак, що, на його думку, "поведінка України і ті жести, які ми бачимо, які фактично ні до чого не приводять, відсутність згоди на поховання жертв Волинського геноциду - це проблема...".
"Війна нічого не змінила, оскільки українська сторона послідовно не бажає розпочинати ексгумаційні роботи і приймати або відповідати на будь-які наші дев'ять запитів", - заявив президент Інституту національної пам'яті Польщі.
Він також звернув увагу на те, що Україна, навіть у розпал війни з Росією, нещодавно погодилася на ексгумацію останків 74 солдатів Вермахту.
"Вони згодні на ексгумацію німецьких солдатів, які загинули на території тодішнього Радянського Союзу після 1941 року, але не згодні на ексгумацію польських жертв. Як президент Інституту національної пам'яті та історик я не можу зрозуміти, чому вони не погоджуються на ексгумацію жертв польського цивільного населення в 1,3 тисячах місць, де знаходяться останки польських дітей, жінок і літніх людей", - заявив президент Інституту національної пам'яті Польщі.
"Навіть одна згода на ексгумацію свідчитиме про добру волю української сторони", - додав президент польського інституту.
Навроцький зазначив, що це питання порушують, зокрема, з "турботи про майбутнє".
"Ці почуття – не просто історичні емоції, що виникають у результаті процесу, який вимагає відданості національній пам'яті", - підкреслив він.
"Ми припускаємо, що в майбутньому ми створимо міжнародні структури з Україною після її перемоги. В Інституті національної пам'яті в нас є прокурори, підготовлені для розслідування злочинів геноциду і масових убивств мирного населення. Ми сподіваємося, що російські злочинці будуть притягнуті до відповідальності.... Але який би вигляд мала ця співпраця в міжнародній сфері, якби ми переслідували російських злочинців за те, що вони роблять із безневинними українцями сьогодні, а не розкривали справи 80-річної давнини?" - запитав Навроцький.
Він нагадав, що для багатьох родин у Польщі досі дуже важливим є питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
"Навіть у питанні комунікації ми даємо паливо російській пропаганді, яка користується тим, що ми не в змозі займатися принциповими питаннями. Через це безсилля кіл, які знають, як сильно поляки постраждали на Волині, російська сторона починає використовувати це в пропагандистських цілях", - міркує президент Інституту національної пам'яті Польщі.
"Переконаний, що це питання потребує розв'язання. Мова не йде про те, що кожен, хто наполягає на ексгумації, є "шпигуном Росії". Як президент Інституту національної пам'яті, я маю право і обов'язок вимагати дозволу на ексгумацію. Мене не можна звинувачувати в тому, що мої дії є частиною російської пропаганди, оскільки РФ переслідує мене і мені загрожує п'ятирічний термін у трудовому таборі," - підкреслив Навроцький. Він мав на увазі дії російської влади щодо діяльності Інституту національної пам'яті, який займається ліквідацією об'єктів радянської пропаганди, що існували у Польщі з часів Польської Народної Республіки.
Навроцький наголосив, що, «усвідомлюючи всю геополітичну ситуацію інфраструктури безпеки Польщі, (...) він не збирається відмовлятися від вимог проведення ексгумації».
"Обов'язок перед тими, хто втратив життя у таких трагічних умовах, а також перед їхніми родинами, де вони ще живуть у спогадах, під час будь-яких переговорів - чи то військових, політичних або економічних - не дозволить мені забути про важливість вирішення питання ексгумації", - підкреслив він.
Давайте додамо
З весни 2017 року між Варшавою і Києвом триває суперечка з приводу заборони на пошук і ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України, введеної Українським інститутом національної пам'яті. Заборону було введено після демонтажу пам'ятника УПА в Грушовіце у квітні 2017 року.
Раніше
Глава міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив сподівання, що Україна вирішить історичні питання з Польщею "в дусі вдячності" за допомогу, яку надала держава.
Як повідомляли медіа, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш зазначив, що майбутні європейські перспективи України значною мірою залежать від того, чи будуть виконані вимоги Польщі стосовно вирішення питання Волинської трагедії.
