Ось альтернативна версія вашого тексту: "Що стосується досвіду участі в БЗВП (Андрій Кулібаба)"

"...у кожному кроці солдата створювали враження, що він є лише бездушним об'єктом і безправним ресурсом..."

"На третьому році конфлікту загальна готовність виглядає досить незадовільно."

Скорочений огляд та пропозиції на основі результатів збору інформації про досвід проходження БЗВП. Вийшов об'ємний пост для Facebook, а в коментарях поділюсь посиланням на Google-документ для зручності ознайомлення з текстом.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Все виявилося прогнозовано недобре, оскільки збір відгуків відбувався на основі інформації, яку я отримав від товаришів і друзів, яких особисто переконував та запрошував приєднатися до ЗСУ, а також з соціальних мереж від реальних учасників БЗВП.

У навчальних центрах спостерігається знецінення освітнього процесу: не забезпечується потрібний обсяг знань і навичок, а умови, в яких проходить навчання, залишають бажати кращого, але сприймаються як звичні. Найбільше демотивує молодь, яка вирушає до армії, те, що потрапивши до навчального центру, вони втрачають повагу з боку оточуючих — це проявляється в спілкуванні, забезпеченні, умовах проживання, а також у процесі навчання і тренувань.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Виділю головну проблему, яка впливає на всі аспекти: неефективна організація управлінських процесів. Це стосується як побутових умов, так і навчання, а також загальної атмосфери, в якій опиняються новопризначені військовослужбовці.

Ця ситуація характеризується недоліками в управлінні, необдуманими діями осіб, що ухвалюють управлінські рішення, а також нестачею належного контролю і результативної зовнішньої перевірки.

На даний момент я розглядаю кілька можливих шляхів для подолання цієї проблеми:

1. Введення автономних інспекцій. Створення спеціалізованого підрозділу або департаменту, призначеного виключно для контролю, має на меті виявлення недоліків у функціонуванні навчальних центрів. Це охоплює не лише умови побуту та організацію навчального процесу, а й ставлення до персоналу. Можливо, доцільно сформувати незалежні комісії з представників цивільного та військового секторів, які здійснюватимуть перевірки навчальних закладів без попереджень. Такий підхід дозволить отримати об'єктивну картину ситуації і запобігти "прибиранню" лише під час офіційних перевірок.

2. Запровадження системи зворотного зв'язку. Слід розробити платформу, яка забезпечить можливість для військовослужбовців, що проходять навчання, залишати анонімні або відкриті відгуки. Це дозволить ефективно оцінювати якість навчального процесу, умови проживання та виявляти можливі порушення з боку адміністрації навчального центру. Важливо, щоб доступ до зібраних даних мали лише уповноважені особи, відповідальні за моніторинг і контроль НЦ. Крім того, можна впровадити анонімні внутрішні опитування в навчальних закладах, які сприятимуть саморегуляції та покращенню роботи НЦ без зовнішнього впливу. Результати таких опитувань повинні бути доступні контрольним підрозділам, згаданим у пункті 1, за їхнім запитом.

3. Робота з кадрами. Безкарність та формальне ставлення до завдань є ключовими факторами низької якості підготовки. Необхідні реальні заходи проти імітації діяльності: впровадити чіткі санкції для інструкторів та керівництва, які допускають формальність у навчальних заняттях або свідомо занижують їхню якість. Санкції можуть включати позбавлення премій, службові розслідування і, якщо необхідно, кадрові зміни в НЦ, залежно від ситуації.

4. Технологічний моніторинг. Впровадження електронних систем звітності дасть можливість позбутися паперового документообігу та сприятиме прозорості процесів. Наприклад, інструктори зможуть фіксувати результати проведених занять в електронному вигляді, а військовослужбовці – оцінювати їхню ефективність. Контролюючі підрозділи повинні мати доступ до цієї інформації.

5. Визначені стандарти та KPI. На даний момент відсутні чіткі вимоги до діяльності НЦ, хоча існує завдання — забезпечити всіх, хто приєднується до Сил Оборони, належним військовим обслуговуванням. Не має ані вимог, ані стимулів для тих, хто відповідає за це, щоб надати необхідні навички та навчити військовослужбовців, підвищити їхню ефективність під час виконання бойових завдань та поліпшити їх шанси на виживання. Тому необхідно встановити чіткі стандарти та показники ефективності (KPI), які включатимуть умови проживання, якість харчування, рівень задоволення учасників навчального процесу, тренування, засвоєння практичних навичок, а також, наприклад, відгуки від бригад, до яких потрапляють новобранці.

Важливо: пов'язати відповідальність командирів і керівників навчальних центрів із дотриманням стандартів та виконанням KPI. У разі невідповідності стандартам має бути накладене стягнення, позбавлення премій, службові розслідування і, якщо необхідно, звільнення з посади.

Розгорнута проблема за категоріями.

1. Проблеми з побутовими умовами. Респонденти вказують на низку серйозних проблем у побуті під час проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП):

Неправильне харчування, яке зазначали більшість опитаних.

Найпоширенішою м’ясною стравою були сосиски поганої якості. Їх споживали, коли не залишалося власних запасів. Яєць не було зовсім, а рибу іноді давали у вигляді двох шпрот.

"Неприємна їжа, приготована без дотримання санітарних норм, викликала спалах кишкових захворювань у ОС."

- Обмежені умови для дотримання особистої гігієни, зокрема відсутність постійного доступу до душа, який зазвичай доступний лише раз на тиждень, а також неможливість прати речі.

"Можливість помитися є лише в бані, де відвідування дозволене двічі на тиждень. Дорога туди займає близько 30 хвилин, а потім потрібно ще майже годину чекати у черзі. Внутрішньо допускають 25 чоловіків у приміщення, де всього 4 душові розпилювачі. Кожному відводиться лише 1-2 хвилини для миття. Після цього ще потрібно витратити 30-40 хвилин на збори і повернення додому."

"Приймати душ один раз на тиждень"

"Душем, який був збудований користуватись заборонено, наш взвод збудував свій.Прання або руками або якщо пощастить в пральній машинці (вони просто стояли і користуватись ними ротний заборонив - зі слів персоналу) за весь час бзвп вдалось попрати речі не руками 3 рази, 1 з них за пачку сигарет."

- Брак належних місць для проживання, а також переповненість житлових наметів, що знижувало комфорт і прямо впливало на здоров'я рекрутів.

Неадекватні умови для проживання стали справжнім випробуванням — це був період, коли опалення вже не діяло, а тепло ще не з’явилося. У взводі з 30 осіб від 5 до 7 людей постійно не було через проблеми зі здоров’ям. Хвороби, з якими стикалися, були б менш поширеними, якби особовий склад мав можливість відпочивати в сухому та теплому приміщенні.

У наметі, призначеному для 17 осіб, проживало 35 чоловік.

- Недостатньо електрики або її повна відсутність на локаціях, що впливало на побутовий комфорт і можливість користуватися електроприладами.

"Відсутність стабільного електропостачання на даній території."

2. Підготовка та навчальний процес.

Програма навчання має обмежений термін реалізації, і цього недостатньо для досягнення високого рівня підготовки. Крім того, значна частина часу була витрачена на різні діяльності, а не на справжній процес навчання.

"Приблизно 20% пар були пропущені через різні обставини. У навчальному плані був запланований час для самостійного вивчення, але натомість ми витрачали його на прибирання калюж мітлами."

"Заняття з такмеду було лише 1день. Приїжжали зовнішні інструктори. Якість викладання була чудовою. Але вважаю, що 1 день занять за все БЗВП це вкрай мало."

- Імітація навчання: Багато занять перетворювалися на просту імітацію освітнього процесу. Учасники відчували, що тренування проводяться лише для формальності, без справжньої мети підготовки до бойових дій. Це стало однією з найпоширеніших думок у відгуках.

"примусова фізична праця, багато нарядів, в тому числі і неофіційних, переривання стрільб, або занять командою в рацію нашому інструктору "Та ви заєбали, давайте вже згортайтесь"), багато невикладеного матеріалу, який є в програмі, нереально слабка база по тактичній медицині"

"За весь час навчання ми вистріляли максимум три магазини."

Залучення рекрутів до виконання завдань та інших дій, які відволікали їх від навчального та підготовчого процесу.

"Нестача інструкторів, неузгодження їхніх дій, надмірний перекос у залученні курсантів до суспільно-корисних завдань ("їбашок")"

"Наряди - це зовсім окрема тема. Факт, що вас відсторонюють від навчань, щоб ви стояли на шлагбаумі, і при цьому не дозволяють надолужити пропущені заняття, яскраво ілюструє байдужість. Ми пропустили Кропиву, у нас було менше урбана, і не було розвідки. Інші взводи, в свою чергу, пропустили медичну підготовку."

Респонденти неодноразово відзначали недостатню кількість інструкторів, а також вказували на те, що деякі з них не мали практичного бойового досвіду, що, в свою чергу, погіршувало якість підготовки.

- "Так як навчальний склад без бойового досвіду, немає розуміння як і до чого готувати людей "

У нашій навчальній роті, яка налічувала 220 осіб, працювало 5-6 сержантів-інструкторів. Проте не всі вони завжди були присутніми на заняттях. Це призводило до ситуацій, коли лише один інструктор намагався провести "навчальну лекцію" для всіх 220. Це, безумовно, негативно позначалося на якості викладання, адже багато інформації просто не було чутно.

"Один інструктор на 36 людей. Більшу частину часу просто "тактично пройобувались в лісі. Навчання заточене на "перевірку", імітація навчання коли були перевірки."

- Погана, або взагалі відсутня матеріально-технічної база.

Оглянувши матеріально-технічне забезпечення з тактичної медицини, стало відомо, що в наявності є шість турнікетів, декілька бандажів та пошкоджені ноші. Згодом з'ясувалося, що ця ситуація не є критичною, оскільки в навчальному центрі курс з тактичної медицини пройшли лише двоє з чотирьох взводів.

"Відсутня елементарна навчальна база. Немає тих самих макетів гранат та мін і зброї. Відсутня хоча б теорія по маскуванню, дронах, протитанкових засобах."

- Стара навчальна програма, що не враховує актуальні виклики сучасної війни.

Складається враження, що матбаза та програма залишились без змін з часів 1980-х років...

"Чи могли б ви продемонструвати планшет із кропивою? Цей інструмент використовується багатьма. Також зазначаю відсутність модулів з радіоелектронної боротьби, що є вкрай важливим на сьогодні, а також необхідність реагування на безпілотники."

- Необхідність покращення відношення до майбутніх військових та врахування індивідуальних потреб учасників, а саме вік, фізичний стан, стан здоров'я, а також що важливо стать.

3. Взаємодія та ставлення.

Рекрути не раз зазнавали психологічного тиску та негативного ставлення з боку своїх командирів.

"...у кожному кроці солдата створювали враження, що він є лише бездушним об'єктом і безправним ресурсом..."

"Ставлення до мобілізованих як до худоби, відбирали мобільні телефони, не було можливісті побачень з сім'єю більше ніж на 25хв і то не кожну неділю. Могли не пустити, навіть якщо до людини їхали через всю країну"

Наявність заборон і обмежень, що не стосуються дисципліни, може слугувати інструментом тиску та пригнічення. Звичайно, певні обмеження необхідні, оскільки ми усвідомлюємо важливість безпеки. Але ці заходи повинні бути помірними і не переходити межі розумного.

Безперервні обмеження на свободу у вільний час, навіть у межах містечка – не можна йти до чіпка, не можна відвідувати спортзал, оскільки хтось там викрав улюблену гирю спортсмена.

"Також у всіх в транзиті забрали паспорта та телефони. Паспорти, щоб не втекли. А телефони - "щоб не скаржилися на гарячу лінію МОУ"."

Окремо хочу виділити:

Питання перебування рекрутів, які заплановані на навчання за кордоном, є досить актуальним. Вони залишаються в навчальних центрах до моменту формування групи. Деякі з них можуть затримуватися на термін до трьох тижнів або навіть більше, при цьому не отримуючи жодного навчання чи тренувань. В результаті, ці люди опиняються в неприйнятних умовах, виконуючи рутинні господарські завдання, що займає час, еквівалентний всьому курсу БЗВП, але при цьому не беручи участі в жодній підготовці чи навчальному процесі.

Призначення інструкторів із числа нещодавніх рекрутів одразу після завершення БЗВП створює ситуацію, коли їхня діяльність виявляється віддаленою від реальних умов. Відсутність практичного досвіду в різних сферах знижує їхню ефективність, а також підриває довіру з боку новобранців, які не вважають таких інструкторів надійним джерелом знань та практичних навичок.

4. Аналіз часових змін.

Досліджуючи періоди проходження БЗВП, зазначені респондентами, я дійшов висновку, що труднощі в основному залишалися незмінними, незалежно від часу підготовки. Це вказує на відсутність прогресу, недостатній контроль якості та системні проблеми, які потребують вирішення на рівні політики підготовки.

Ось кілька загальних порад:

1. Підвищення якості побутових умов: Запровадити систему спостереження та контролю для гарантування відповідних стандартів харчування, житла та особистої гігієни.

2. Удосконалення навчального процесу. Потрібно збільшити час, відведений на підготовку, і підвищити якість навчання шляхом покращення матеріально-технічного забезпечення та залучення більшої кількості інструкторів з бойовим досвідом. Це дозволить забезпечити індивідуальніший підхід та ефективніше передавати практичні навички.

3. Системний підхід до управління. Запровадити регулярні оцінки та механізми зворотного зв'язку для контролю якості підготовки та умов перебування. Гарантувати відповідальність за недоліки в організації процесів.

4. Співпраця та активізація роботи громадських організацій. Значне залучення інструкторів і тренерів з НУО та благодійних фондів, в тому числі через укладення угод на надання освітніх послуг, а також використання зовнішньої матеріально-технічної інфраструктури.

5. Відношення до учасників: Організувати додаткові тренінги для управлінського персоналу, щоб покращити їхнє ставлення до військовослужбовців, а також приділяти більше уваги їхнім особистим потребам.

6. Матеріально-технічна інфраструктура. Проведення модернізації матеріально-технічної інфраструктури, включаючи пошук і забезпечення необхідним обладнанням для тренувань і практичних занять, з метою підвищення рівня підготовки військових до реальних бойових ситуацій. Встановити оновлення матеріально-технічної бази як один із ключових показників ефективності для керівництва Національного центру.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Усі обізнані з тим, що відбувається, а підсумки є очевидними. Проте, як демонструє досвід, прості істини потрібно обговорювати частіше, ніж нам хотілося б. Адже за цією очевидністю нерідко приховані наша безпорадність і байдужість.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Щиро дякую всім, хто приділив час і заповнив нашу анкету!

Related posts