Що втрачає Україна у разі відсутності регульованого ринку криптовалют?

Як функціонує регулювання криптовалют у Європейському Союзі, яким би воно повинно стати в Україні, та яку ситуацію ми маємо на сьогоднішній день?

Європейський Союз тривалий час прагнув впровадити регулювання для криптовалют. Деякі з його країн почали розробляти нормативні акти та використовувати можливості цифрових активів. Наприклад, у 2015 році Естонія вирішила скористатися перевагами технології блокчейн і запустила програму e-Residency, яка сприяла залученню фахівців з інших країн для цифровізації. Це стало причиною буму криптовалютних компаній. У той же період Естонія визнала Bitcoin як законний засіб платежу.

Відсутність прозорих правил зумовлювало підвищену невизначеність в роботі криптокомпаній, що обмежувало розвиток інновацій та залучення інвестицій. Але 2023 року Євросоюз схвалив єдиний звід правил для всіх його учасників (27 країн) - неідеальний, громіздкий, але дуже важливий крок на шляху крипторегулювання.

Перший загальний законопроєкт був представлений восени 2020 року в рамках стратегії регулювання цифрової економіки. За три роки він пройшов через кілька етапів обговорення та було затверджено лише в травні 2023 року. Цей закон діє на всій території союзу, не потребуючи додаткового прийняття законодавчих актів про інтеграцію.

Важлива примітка! MiCA має досить складну структуру, оскільки була розроблена з метою забезпечення узгодженості правил у всіх юрисдикціях Європейського Союзу. Проте, незважаючи на це, MiCA залишається найпрозорішим та наймасштабнішим законодавчим актом у сфері регуляції. Уніфікація норм для 27 країн вимагала значних зусиль і часу, однак вона дозволила спростити процеси для усіх учасників - як для користувачів, так і для бізнесу та державних органів.

Важливо зазначити, що спочатку ініціатором регулювання в Україні виступило Міністерство цифрової трансформації - профільний орган, що веде постійний діалог з усіма сторонами індустрії: від бізнесу до криптовалютної спільноти.

За їхньою версією законопроєкту, запропонованого ще 2021 року, регуляторами сектору мав стати новий орган під патронажем самої Мінцифри, а також НКЦПФР і НБУ. Але в жовтні того ж року президент відправив документ на доопрацювання - у підсумку правок від створення нового органу було вирішено відмовитися.

НКЦПФР, або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, має погляд на криптовалюти, який нагадує позицію американської SEC. Вона вважає, що всі активи повинні підпадати під регуляцію відповідно до принципів і норм, схожих на ті, що застосовуються до цінних паперів та інвестиційних фондів.

Регуляторами виступили Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Закон був підписаний, проте так і не вступив у силу.

Головна причина одна – затримка в очікуванні змін до Податкового кодексу. Процес їх розробки розтягнувся в часі, а згодом ускладнився через потребу узгодження національного законодавства з уже ухваленим регулюванням MiCA.

Це стало необхідно через новий статус країни - кандидата в члени ЄС - і рекомендації Міжнародного Валютного Фонду. Згідно з меморандумом з МВФ нова версія закону і податкових поправок мають бути готові до кінця 2024 року.

Станом на жовтень 2024 року існує дві різні редакції законопроєкту: №10225, підготовлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), та №10225-1, розроблений Міністерством цифрової трансформації (Мінцифри). Обидва варіанти базуються на європейських нормах регулювання криптовалют MiCA, проте, як відомо, важливі нюанси можуть суттєво вплинути на кінцевий результат.

Основа №10225, затверджена НКЦБФР, є набором норм MiCA, що зокрема охоплює питання, пов'язані з FATF (боротьба з відмиванням коштів), податковими зобов'язаннями та ліцензуванням бізнесу в країні. Ця регуляція є безпрецедентно жорсткою та надає значні повноваження для моніторингу і контролю за діяльністю учасників ринку.

Документ НКЦПФР створений на основі MiCA, яка в значній мірі ігнорує особливості різних юрисдикцій. У рамках ЄС цей документ виступає як інструмент, що має враховувати нюанси 27 різних правових систем. Проте в Україні така складність може виявитися недоцільною через зовсім іншу специфіку законодавства нашого ринку.

Водночас Мінцифри, також ґрунтуючись на правилах MiCA, зробила проєкт за "мотивами". Регулятор узяв із закону найпрогресивніші частини, які підходять під умови українського ринку цифрових активів, полегшивши їх із погляду структури - прибрав усе зайве, що може завадити або сповільнити розвиток індустрії.

Крім того, слід підкреслити, що з моментом вступу України до Європейського Союзу, постачальники криптовалют отримають можливість працювати на всьому європейському ринку цифрових активів. Це стане значним чинником, який стимулює бізнес при виборі оптимальної юрисдикції для своєї діяльності.

У цій статті ми звернемо увагу на ключовий аспект, що відрізняє два проєкти — документ, підготовлений НКЦПФР, який має на меті встановлення надзвичайно жорстких регуляторних рамок для всієї галузі. Це, в свою чергу, може мати негативний вплив на еволюцію крипторинку. Такий підхід часто суперечить основам індустрії та не враховує її динамічний розвиток.

Експерти з MNBC у сфері криптовалют підготували інфографіку, що чітко і лаконічно відображає суть законопроєкту 10225-1. Не можу втриматися, щоб не поділитися нею з вами:

Спробуючи впровадити максимально пристосовані регуляторні норми, він все ж таки стикається з системними ризиками для галузі, запозичуючи правила, що звичні для цінних паперів та фондового ринку. Важливо усвідомлювати, що криптовалюта є абсолютно новим класом активів. Саме тому у світовій практиці з'являються спеціалізовані правові системи, які відрізняються від традиційного фондового ринку.

I поки ми будемо витратити час на адаптацію старих практик, світ піде вперед...

З іншого боку, це Мінцифри, яка постійно перебуває в щільному контакті з бізнесом, команда якої ще з 2017-го активно долучається до різних зустрічей і подій криптоспільноти, відверто намагаючись розібратися у всіх тонкощах.

Не можна стверджувати, що редакція закону від Мінцифри є ідеальним рішенням для швидкого розвитку, проте вона значно краще відповідає сучасним умовам ринку. Цей документ пропонує зрозумілі правила та процедури, а також стимулює зростання та залучення іноземних інвестицій. Наразі це найрозумніша альтернатива, яка виглядає найбільш відповідною. Якщо відмовитися від цього варіанту, ринок ризикує залишитися бездіяльним, тоді як його ухвалення може дати певну надію на позитивні зміни.