Рушді, Господінов, Шкандрій. Десять найбільш захоплюючих міжнародних учасників Lviv BookForum, через яких варто завітати на фестиваль.

З 3 по 6 жовтня у Львові пройде XXXI міжнародний літературний фестиваль Lviv BookForum. NV розповідає про найцікавіших гостей Форуму, на виступи яких варто звернути увагу.

Цьогорічний XXXI фестиваль Lviv BookForum обіцяє бути насиченим захоплюючими подіями: відкритими інтерв'ю, дискусіями, презентаціями та іншими заходами, в яких візьмуть участь учасники з України та 18 країн. Серед них – письменники, поети, діячі громадського сектору, активісти, журналісти та лауреати численних міжнародних відзнак і премій.

Завдяки сприянню британського літературного фестивалю HAY Festival, Lviv BookForum відбуватиметься у гібридному форматі. Усі події будуть транслюватися в прямому ефірі, що дозволить глядачам з усього світу приєднатися до них трьома мовами: англійською, іспанською та українською. Крім того, всі бажаючі зможуть переглянути запис трансляції після її завершення.

Організатори підготували чимало потужних заходів, пропустити які буде дійсно шкода. В очікуванні Lviv BookForum NV знайомить із найцікавішими іноземними гостями, думки яких про Україну і світ варто послухати на знаменитому літературному форумі.

Серед учасників цьогорічного Форуму особливо виділяється британсько-американський автор та есеїст індійського походження Салман Рушді, відомий своєю Букерівською премією, отриманою в 1981 році. Його публічна бесіда відбудеться на Lviv BookForum 5 жовтня. У ролі співрозмовника виступить український письменник та культуролог Олександр Міхед.

Салман Рушді - автор знаменитого роману "Сатанинські вірші", виданого в 1988 році, який поєднує елементи магічного реалізму та соціально-психологічної драми, присвяченій життю пророка Мухаммеда. Ця книга спричинила значний резонанс серед мусульманської спільноти, особливо серед радикальних ісламістів, які визнали твір образливим. У лютому 1989 року іранський аятола Хомейні видав фетву, що закликала до фізичного усунення Рушді, встановивши за його голову винагороду у розмірі 2,8 мільйона доларів.

Перекладачка книги на японську мову була вбита, а перекладача на італійську важко поранили. Вихід книги призвів до напруженої ситуації між Іраном і багатьма країнами, зокрема Велика Британія розірвала з Іраном дипломатичні відносити. Перебуваючи під постійною загрозою замаху письменник був змушений протягом років ховатися, змінюючи конспіративні квартири і перебуваючи під цілодобовою охороною поліції. Тільки в 1998 році нове керівництво Ірану скасувало фетву, щоб налагодити відносини на міжнародній арені. У 2022 році Рушді був важко поранений після нападу під час виступу в Нью-Йорку.

Українською мовою було переведено сім творів автора: "Опівнічні діти" (роман, за який Рушді удостоївся Букерівської премії), "Флорентійська чарівниця", "Лука і вогонь життя", "Гарун і Море оповідок", "Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей", "Золотий дім" та "Сатанинські вірші".

У творчому спадку Салмана Рушді налічується 15 романів, серед яких останній — "Місто перемоги", виданий у 2023 році.

А в 2024 році з друку вийшли мемуари письменника Ніж: Роздуми після спроби вбивства. У книзі розповідається про напад, здійснений на Рушді в 2022 році. Його поранили ножем в шию під час Книга посіла перше місце в списку бестселерів Sunday Times.

На Lviv BookForum виступить ще один володар Букерівської премії – болгарський постмодерніст, поет, драматург і публіцист Георгі Господінов. У 2023 році він здобув цю престижну нагороду за свій роман "Часосховище", який був визнаний книгою року за версіями New Yorker, Guardian та Financial Times, а також переведений на 35 мов.

У 2024 році книга була опублікована українською мовою завдяки перекладу Остапа Сливинського в видавництві Чорні вівці. Редактор The Guardian зазначає, що в "Часосховищі" Господінов певним чином передбачив війну Росії проти України, адже він вміло вловлює загрозу, яку несе ностальгія авторитарних режимів, котрі прагнуть відновити минуле та нав'язати цю стратегію своїм сусідам.

Творчий спадок Георгія Господінова включає поезію, публіцистику, театральні роботи, графічний роман, лібрето, сценарії та соціальні відеопроєкти. Багато його оповідань зосереджуються на пам'яті про нещодавнє минуле Східної Європи, а також на сучасних викликах, з якими стикається Європа і світ. Окрім "Часосховища", українською мовою вийшов також "Природний роман", який приніс автору визнання на міжнародній арені.

На Lviv BookForum Георгі Господінов візьме участь у двох цікавих заходах. 5 жовтня відбудеться публічна бесіда, в якій братиме участь болгарський автор разом із перекладачем Остапом Сливинським. Останній переклав два твори Господінова українською мовою. Наступного дня письменник долучиться до дискусії на тему "Міф Центральної Європи: історія опору та солідарності", під час якої буде розглянуто розпад Радянського Союзу та його вплив на самоідентифікацію країн Західної Європи.

Британський журналіст і автор Олівер Булло провів сім років (з 1999 по 2006) у Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі та Москві. Його поїздка до цієї країни була спровокована придбанням путівника Lonely Planet про Росію. Під час перебування в державі, що згодом розпочала агресію проти України, він співпрацював із місцевими виданнями, а також працював у агентстві Reuters, де висвітлював життя в Росії та інших країнах колишнього СРСР, включаючи конфлікт у Чечні. Булло присвятив дві книги боротьбі чеченців за незалежність від Росії, що тривала більше двох століть: «Нехай наша слава буде великою», за яку він отримав премію Орвелла, та «Остання людина в Росії». У другій книзі, ґрунтуючись на власних спостереженнях, він стверджує, що Росія переживає внутрішній занепад через демографічну кризу, високий рівень алкоголізму в регіонах та духовні проблеми, викликані тривалим тоталітаризмом. Ця книга принесла йому премії Dolman Prize та Cornelius Ryan Award, про що зазначено в анотації на Amazon.

Після свого повернення до Великої Британії в 2006 році, він занурився в дослідження того, чому ця країна стала притулком для осіб, які нажили статки нелегальним шляхом. Цій темі присвячені його дві книги: "MONEYLAND. Грошокрай: чому злодії та шахраї контролюють світ і що з цим можна зробити" та "ДВОРЕЦЬКИЙ СВІТУ: Як Британія стала притулком для магнатів, ухильників від сплати податків, клептократів і злочинців".

На Lviv BookForum Булло візьме участь у двох дискусіях 90-ті роки пост-Варшавського блоку: час надії та змін (5 жовтня) та Готуючи "тривожний рюкзак": Історія про падіння імперій (6 жовтня), які відбудуться у Пороховій вежі.

Протягом останніх 2,5 років незалежний американський журналіст і блогер, а також засновник і ведучий YouTube-каналу Black Diplomats Террелл Джерммейн Старр зосередив свою увагу на війні в Україні. Він публікує документальні репортажі, що висвітлюють цивільне життя в умовах конфлікту, а також аналізує міжнародні події з прив’язкою до ситуації в Україні. Коли розпочалася повномасштабна агресія Росії, Старр перебував у Києві, і його матеріали про українські події транслювалися на таких каналах, як CNN, MSNBC і Al Jazeera.

Також у співпраці з американською журналісткою, сценаристкою та активісткою українського походження Андреа Чалупою, яка є авторкою сценарію до фільму про Голодомор "Ціна правди" (режисерка Агнешка Голланд), Террелл Джерммейн Стар досліджує теми пригноблених націй. Вони разом ведуть подкаст під назвою GasLit Nation.

Перш ніж переключити свій фокус уваги на війну в Україні, Террелл протягом 16-річної кар'єри в журналістиці висвітлював політику на всіх рівнях, писав про армію США, ядерну зброю, рух Black Lives Matter тощо. З 2003 по 2005 рік Старр працював волонтером Корпусу миру в Грузії, де став свідком Революції троянд. У 2008 році він став свідком вторгнення РФ в Грузію, адже в той час вивчав грузинську мову в Тбілісі.

Британська журналістка, письменниця, телеведуча та стендап-комікеса Вів Гроскоп публікується у таких відомих виданнях, як The Guardian, Evening Standard, The Observer, Daily Mail, Mail on Sunday та Red. Вона написала сім науково-дослідницьких книг. Як комікеса, Вів шість років виступала на Единбурзькому фестивалі, де її шоу завжди збирали повні зали. Крім того, вона є ведучою популярного подкасту "Як володіти залом", в якому жінки, від Гілларі Клінтон до Маргарет Етвуд, діляться своїм досвідом публічних виступів.

На початку 90-х під час навчання у Кембріджі, де вона вивчає російську мову, вона їде до Санкт-Петербургу. Там вона зустрічає соло-гітариста українського панк-гурту, з яким у неї зав'язуються стосунки. Коли температура падає, він обіцяє, що, якщо вона переживе морозну російську зиму, подарує їй "одне українське літо". Саме цими спогадами Вів Гроскоп ділиться в своїй свіжій книзі Одне українське літо, що вийшла з друку у 2024 році. "Пронизлива і часто комічна розповідь про дорослішання в період після холодної війни і до Путіна, Одне українське літо -- це любовний лист до унікального моменту в історії", -- йдеться в анотації до книги на Amazon.

Як свідок зародження нових держав на теренах колишнього СРСР, Вів Гроскоп братиме участь у обговоренні теми "90-ті роки пост-Варшавського блоку: ера надій та трансформацій", яке відбудеться 5 жовтня.

Професорка в Колумбійському університеті, індійського походження, що спеціалізується на американській літературі, вона обіймає посаду директорки Центру порівняльної літератури та суспільства. Як одна з основоположниць постколоніальної теорії, її наукові інтереси охоплюють такі теми, як фемінізм, марксизм, деконструкція і глобалізація, а також літературу XIX-XX століть.

Співачка, яка стала однією з найзначніших постколоніальних інтелектуалок, найбільше впізнається завдяки своєму есею "Чи здатен субалтерн висловлюватися?". Термін "субалтерн" вживається для опису невидимих та пригнічених соціальних груп.

Українською мовою видана лише одна книга Гаятрі Чакраворті Співак. Це збірка есеїв В інших світах. Есеї з питань культурної політики. Вона вийшла у видавничому домі Всесвіт у 2006 році.

На BookForum Гаятрі Чакраворті Співак братиме участь у дискусії, яка досліджуватиме антиколоніальну боротьбу Відпусти минуле: що таке антиколоніальна боротьба (6 жовтня).

На Lviv BookForum завітає фінська письменниця, активна публіцистка, феміністка та учасниця ЛГБТ-руху Софі Оксанен. Її батько - фін, а мати - естонка. У 2009 році вона спільно з естонською авторкою Імбі Паю видала у Фінляндії документальний збірник "За всім стояв страх", до якого увійшли статті різних авторів, що описують життя Естонії в радянський період.

Також в її доробку є ще кілька творів, присвячених історії Естонії: Сталінські корови, Очищення і Коли зникли голуби. Роман Очищення приніс письменниці світову славу. Він був перекладений більш ніж 40 мовами і отримав низку престижних літературних премій. The Times назвала Оксанен "літературним феноменом", а її тиражі її творі перетнули позначку у 2 млн примірників.

Найсвіжіший, шостий, роман Софі Оксанен Собачий майданчик вийшов у перекладі на українську мову у видавництві Комора в 2021 році. У ньому події у Гельсінки переплітаються з минулим пострадянської України. Корупція, притаманна державам Сходу Європи, зустрічає і живить жадібність Заходу. Авторка розповідає про бізнес, побудований на донорстві яйцеклітин, міжнародні "фабрики з виготовлення дітей" та жіноче тіло, яке стає в цьому бізнесі вигідним товаром.

Софі Оксанен візьме участь у дискусії про вплив розпаду Радянського союзу на країни Європи: 90-ті роки пост-Варшавського блоку: час надії та зміни.

Мирослав Шкандрій – літературознавець та мистецтвознавець з українським корінням, який працює в Канаді. Він є почесним професором Манітобського університету, де спеціалізується на славістиці, а також викладає у закладах вищої освіти в Калгарі, Оттаві та Колумбії. Шкандрій є автором численних монографій, присвячених історії української літератури та культури. Його наукові дослідження охоплюють різноманітні аспекти культурної та інтелектуальної історії України, зокрема взаємини з Росією, роль євреїв в українській літературі, авангардне мистецтво, націоналізм, реакції на Другу світову війну та сучасні дискусії про деколонізацію.

У доробку Шкандрія також переклади англійською мовою українських авторів, зокрема Сергія Жадана Depeche Mode (2013) та Миколи Хвильового Культурне відродження в Україні: полемічні памфлети, 1925-26 (1986).

На фестивалі Шкандрій відбудеться масштабна дискусія під назвою "Мужність свободи: осмислення історії рабства". У її рамках буде розглядатися кріпосне право, запроваджене в Україні Росією, як один з проявів рабства. У своїх дослідженнях Шкандрій наводить цитати російських авторів, які характеризували українців як "білих рабів". Ця важлива подія запланована на 5 жовтня.

Лідія Качо – мексиканська журналістка, активістка, феміністка та правозахисниця, яка фокусується на питаннях гендерного насильства та організованої злочинності. Після здобуття освіти в Парижі вона повернулася до Мексики, щоб розпочати свою кар'єру в журналістиці. У своїх матеріалах вона досліджувала проблеми насильства щодо жінок, а в 1999 році сама стала жертвою сексуального насильства. Її діяльність не залишалася непоміченою, і вона отримувала численні погрози за свою сміливість.

У 2003 році вона опублікувала серію статей-розслідувань Демони Едема, в яких розкрила мережу дитячої порнографії та бездіяльність поліції. Через два роки вона видала однойменну книгу. В ній вона звинуватила кількох високопосадових осіб, зокрема власника одного з готелів Мехіко Жана Саккара Курі в участі в мережі. Після виходу книги Лідію Качо заарештували, а низка міжнародних правозахисних організацій закликали владу Мексики забезпечити безпеку журналістці. Через кілька років викритого нею бізнесмена засудили до 112 років тюрми за згвалтування та педофілію.

Станом на сьогодні, Лідія Качо виконує роль посла доброї волі в Управлінні ООН, що займається питаннями наркотиків і злочинності, а також отримала понад 55 міжнародних відзнак за свої журналістські розслідування.

Лідія Качо візьме участь у двох панельних дискусіях: "Демократія 2024: чи важливий мій голос?" (4 жовтня) та "Вони увірвалися у ваш світ: що Мексика може розповісти про Україну" (5 жовтня).

Британська журналістка та головний кореспондент The Guardian з культурних питань, яка проявляє особливу зацікавленість у темах, що поєднують мистецтво, культуру та політику. Від початку повномасштабної агресії Росії проти України вона неодноразово відвідувала цю країну, зосереджуючи свої зусилля на висвітленні війни та знайомстві з українською культурою. Вона вже тричі брала участь у Lviv BookForum, а також подорожувала до Києва, Харкова, Ізюма та інших міст, які опинилися поблизу зони бойових дій. Завдяки її зусиллям британська аудиторія дізналася про трагічну історію дитячого письменника Володимира Вакуленка, вбитого російськими військовими в Ізюмі, оскільки вона провела інтерв'ю з його батьками та висвітлила цю історію.

Шарлотта Гіггінс — це популярна британська авторка, відома своїми літературними творами. В її активі чотири книги. Один з її романів, "Під іншим небом", був включений до фінального списку номінантів на премію Семюеля Джонсона, що визнає найкращі досягнення в галузі науково-документальної літератури.

Її твір "Грецькі міфи", ілюстрований Крісом Офілі, потрапив до фінального списку номінантів на премію Waterstones 2021 року і був переведений на численні мови.

Цьогоріч Шарлотта Гіґґінс запрошена взяти участь у дискусії Книги про Україну в англомовному та іспаномовному світі, яка відбудеться 3 жовтня.

Серед учасників львівського форуму будуть: президентка Європейської спілки мовників Дельфіна Ернотт Кунсі, польський дослідник новітньої історії Пйотр Маєвський, хорватський поет, прозаїк, графік і перекладач Томіца Байчич, валлійсько-іракська поетеса, режисерка та художниця Ханан Ісса, афробразильська феміністка, філософ і журналістка Джаміла Рібейро та інші видатні особистості.