Стратегія успіху від Зеленського: як Україна може отримати підтримку від Західних країн.

Переможну ініціативу, яку так довго тримали в таємниці, важко виконати. Партнери не поспішають кликати Україну в НАТО в умовах війни і дозволяти бити ракетами по Росії. У бесіді з Фокусом політичні аналітики називають план Володимира Зеленського "збіркою побажань" і не сподіваються на його схвалення через острах ескалації на Заході.

16 жовтня Президент України Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді з презентацією "плану перемоги", який довгий час залишався в таємниці. Перед його публічним ознайомленням в Україні, документ спочатку переглянули президент США Джо Байден, а потім лідери Німеччини, Франції та Великої Британії.

"План тріумфу" включає вже відомі вимоги до Західних партнерів: терміново запросити Україну до НАТО, надати можливість завдавати удари далекобійними ракетами по території Росії та активно підтримувати розвиток оборонної промисловості. Серед нових елементів - пропозиція розмістити стратегічні неядерні сили в Україні для забезпечення стримування агресії з боку Росії, а також заклик до союзників зайнятися видобутком корисних копалин.

Виконання плану залежить від Заходу, а не від Росії. Агресор не шукає чесного миру, російський лідер Володимир Путін "збожеволів і хоче війни", зауважував Зеленський.

У першому пункті йдеться про необхідність термінового запрошення України до НАТО. Другий пункт зосереджений на посиленні обороноздатності Збройних Сил України, з акцентом на перенесення бойових дій на територію супротивника та завдання ударів далекобійною зброєю по всіх захоплених районах України та військових об'єктах на території Російської Федерації.

Третій аспект плану стосується неядерного стримування агресивних дій Росії та впровадження в Україні "комплексного пакета стримування". Виступаючи на засіданні Євроради 17 жовтня, в день після представлення "плану перемоги" у Верховній Раді, Зеленський роз'яснив значення цього пункту. Концепція "мир через силу" передбачає відправлення Збройним Силам України ракетного комплексу. Необхідні елементи вже надійшли від США, Великобританії, Франції, Італії та Німеччини.

"Путін має визнати нашу міць, а не намагатися залякати вільний світ своїми погрозами," — підкреслив президент.

Четвертий аспект полягає в встановленні угоди з партнерами щодо охорони та спільного використання важливих ресурсів. Мова йде про природні багатства та метали, такі як уран, титан, літій, графіт та інші.

Остаточний, п'ятий аспект "плану перемоги" передбачає обмін досвідом між українськими військовими та їхніми колегами з НАТО. Важливо відзначити, що другий, третій і четвертий пункти ініціативи президента Зеленського містять конфіденційні додатки для міжнародних партнерів. Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента, підкреслив, що ці аспекти не підлягають публічному обговоренню. Вони стосуються математичних розрахунків, зокрема, обсягу та типів зброї, що буде надана.

Подоляк зазначив, що в "плані перемоги" не йдеться про обов'язкове звільнення всіх окупованих територій України за допомогою військових дій. Важливо забезпечити такі умови, щоб Росії було занадто складно і витратно утримувати ці землі.

Поняття справедливого миру для України в поточних умовах на полі бою розбивається об страх Заходу перед ескалацією. Нездатність поставити у великих обсягах передове озброєння, включно з танками й авіацією, є причиною щоденного просування окупаційної армії на Донбасі.

Оволодіння Вугледаром не вгамувало амбіцій агресора: в районі Торецька Донецької області російські збройні сили малими групами проникають у міську забудову, а Селидове потрапляє в "кільце". Військові ЗСУ вже давно повідомляють про складну ситуацію на Покровському та Курахівському напрямках.

Захід, замість того щоб посилити свою підтримку, почав натякати на завищені сподівання з боку Києва. Німеччина, яка є другим найбільшим постачальником озброєнь після США, планує відкласти передачу важкої техніки через сумніви щодо успішності контрнаступу Збройних Сил України у звільненні захоплених територій. Франція, в свою чергу, зменшує загальний обсяг військової допомоги майже на третину. Двостороння угода між Києвом і Парижем, укладена на 2024 рік, передбачала виділення 3 мільярдів євро, проте фактичні надходження до кінця року становитимуть лише трохи більше 2 мільярдів євро.

У відповідь на зростаючий попит через конфлікт з Росією, обсяги військової допомоги від США за останні місяці зменшилися. Пентагон повідомляє про зниження запасів озброєння та техніки, оскільки американські виробники не можуть швидко задовольнити величезні потреби.

"Сполучені Штати активно збільшують випуск важливих товарів, зокрема 155-мм снарядів та систем ППО Patriot, як для відправки до Києва, так і для зміцнення власних арсеналів. Проте це тривалий процес, який не дозволяє оперативно задовольнити зростаючий попит", – зазначили джерела CNN.

У таких умовах Кремль очікувано назвав план Зеленського "ефемерним" і закликав українську владу "протверезіти". Документ є "замаскованим планом" США щодо продовження війни, зазначав прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

"Вже кілька тижнів обговорюється якийсь незрозумілий мирний план... Швидше за все, це той самий американський план, який передбачає боротьбу до останнього українця, але тепер Зеленський його маскує під назвою 'мирний план', — зазначив Пєсков."

У червні 2024 року президент Росії Володимир Путін озвучив "конкретну та реалістичну мирну ініціативу". У ній йдеться про необхідність виведення українських військових з Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей. Додатковою умовою є відмова від перспективи вступу до НАТО, а також прийняття нейтрального і без'ядерного статусу України.

Росія заручилася необмеженою військовою допомогою від союзників: Ірану та Північної Кореї. Остання своєю чергою окрім боєприпасів до артилерії та балістичних ракет пробує відправляти живу силу на український фронт.

Очевидно, що Путін налаштований на тривалу конфліктну ситуацію, а його концепція "перемоги" базується на безперервному наступі протягом невизначеного періоду. Ця стратегія може призвести до виснаження як людських ресурсів, так і техніки, тому, за словами експертів Інституту вивчення війни, рано чи пізно знадобиться знизити темп атак на певних ділянках фронту.

Співрозмовники Фокуса вважають представлений "план перемоги" нереалістичним. Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко прямо називає ініціативу "порожніми словами": від бажань відмовлятися не можна, але в реальності ситуація складніша.

"Ми переважно звалили всі обов'язки на наших партнерів, але які вимоги ми ставимо перед собою? Чому у нас немає пунктів щодо протидії корупції чи зміцнення демократичних інститутів? Ми висуваємо чимало вимог до наших партнерів, а яка ж тоді наша власна роль у цьому процесі?" – запитує він.

Гончаренко, спілкуючись із журналом "Фокус", висловлює свої заперечення щодо третього пункту, що стосується неядерного стримування Росії. У контексті конфлікту з ядерною державою ця стратегія виглядає безперспективною. На його думку, єдиним способом забезпечити безпеку країни в умовах тривалого протистояння з Росією є вступ до НАТО з ядерним арсеналом або розробка власних ядерних технологій.

Очевидно, що "мирна ініціатива" Путіна стосовно відведення українських сил із чотирьох областей абсолютно не відповідає інтересам України. Загалом, як зазначає народний депутат, "план перемоги" Зеленського не можна вважати переговорною позицією з боку Києва.

"Це всього лише основні напрямки зовнішньої політики України," -- підкреслює він.

Запропонований Зеленським план більше нагадує набір побажань з української сторони: перший, і, напевно, найважливіший пункт щодо вступу до НАТО в умовах, що склалися, є неможливим, вважає політолог Ігор Рейтерович.

Експерт підкреслює значущість четвертого аспекту, що стосується економічного співробітництва. Він вважає, що іноземні компанії мали бути залучені ще з моменту проголошення незалежності України. Відкриття філій та спільних підприємств могло б не лише збільшити бюджетні надходження, але й забезпечити українцям достойні доходи.

"Якби у нас американських компаній було більше, повірте, позиція Штатів була б зовсім інша ще з 2014 року. І тим більше після 24 лютого 2024 року. Гарантії для іноземного бізнесу -- найкращий захист від російського вторгнення", -- пояснює Фокусу експерт.

Згідно з висловлюваннями народного депутата Олексія Гончаренка, експлуатація природних ресурсів демонструє, чому Україна є важливою для глобальної спільноти і які можливості вона має для компенсації отриманої підтримки.

"Основна увага приділена нашим ресурсам та збройним силам (завершальний аспект, який стосується обміну досвідом з військовими НАТО, -- ред.). Взагалі, це те, чим ми можемо бути корисними," -- зазначає Гончаренко.

Позиція Росії щодо відведення військ із чотирьох областей не повинна хвилювати Київ. Бажано змусити Росію сісти за стіл переговорів, але як це зробити в умовах втрат територій на Донбасі, неясно.

"Якщо партнери допоможуть нам виконати всі 5 пунктів, озвучених Зеленським, примусити РФ до миру, можливо, і вийде. У секретних пунктах плану можуть міститися вимоги відправити передове озброєння: літаки F-16, комплекси ППО і західні танки", -- робить висновки Рейтерович.

За словами Віктора Небоженка, директора Центру соціологічних досліджень "Український барометр", у "плані перемоги" Володимира Зеленського існує певна невідповідність між поставленими цілями та методами їх реалізації, що надає йому недостатньо переконливого вигляду.

"Ця ініціатива відображає сподівання уряду на Захід, а не орієнтована на інтереси України. Відправлення військових до Європи та передача корисних копалин — це всього лише елементи післявоєнної угоди, що передбачає зобов'язання з боку кількох учасників. План не може містити жодних зобов'язань", — зауважує експерт.

У світовій історії широко відомий ленд-ліз — механізм постачання військових матеріалів США своїм союзникам без необхідності негайної оплати. Друга світова війна завершилася в 1945 році, але лише в 1972 році СРСР та США змогли домовитися про умови погашення заборгованості за ленд-ліз. Росія остаточно розрахувалася за цей борг у серпні 2006 року. Однак нова форма ленд-лізу для України так і не набула чинності, як це було під час Другої світової війни.

Не сприяє підвищенню популярності й наявність таємних протоколів плану — українське суспільство швидко інтерпретує їх через призму теорій змов. Оскільки президента обирало населення, то тепер важливі відомості приховуються від виборців, підкреслює Небоженко.

Україні потрібні не "плани перемог", а стратегічна угода зі Штатами, як у Південної Кореї, Фінляндії та Німеччини, додає експерт.

Наприклад, договір про співпрацю між Вашингтоном і Гельсінкі, підписаний у грудні 2023 року, передбачає, що Сполучені Штати зможуть користуватися 15 військовими об'єктами Фінляндії для транзиту, тренувань, розміщення військових і обладнання, дозаправлення авіації, ремонту техніки та інших цілей.

"Вашингтонська декларація" від 2023 року передбачає координацію Південної Кореї та США в разі будь-якої ядерної відповіді на удар Північної Кореї в регіоні. Документ включає розгортання "стратегічних активів" США навколо Корейського півострова, зокрема й атомну субмарину.

Нагадуємо, що західні медіа повідомляли про те, що країни-партнери не поспішають формулювати запрошення Україні до НАТО, поки триває активна війна з Росією. Звернення Зеленського щодо цього питання ставить Альянс у непросту ситуацію.

Фокус раніше повідомляв про вплив США на Володимира Зеленського щодо зниження віку мобілізації для українців. У якості аргументу вони згадують війну у В'єтнамі, коли призив до армії стартував з 19 років.