Згідно з результатами опитування, підтримка децентралізаційних процесів серед населення становить 77%.
Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація) користується сталим та значним рівнем підтримки серед українського населення.
У 2024 році 77% опитаних (у 2022 році - 76,5%) вважають, що реформу потрібно продовжувати і передавати більше повноважень та ресурсів територіальним громадам. Про це свідчать дані восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження "Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення", яке у вересні-жовтні цього року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми "Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні" у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
18 листопада в Києві було представлено результати соціологічного дослідження, проведеного цього року.
Дослідження залучило понад 3000 респондентів з двох основних груп – загального населення країни та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
"Дослідження показали, що населення позитивно оцінює реформу децентралізації, що підкреслює важливість постійної підтримки України з боку Ради Європи. Це є критично важливим для створення системи управління в Україні, заснованої на надійних європейських стандартах," - зазначила Клаудія Лучіані, директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Ось деякі основні аспекти, що стали предметом вивчення цього року:
Перетворення системи місцевого управління та організації влади на територіальному рівні.
77% опитаних переконані, що країні потрібна реформа місцевого самоврядування на принципах децентралізації для збільшення повноважень, ресурсів і відповідальності на місцях. Водночас більшість опитаних переконані у необхідності встановлення відповідальності виборних осіб за порушення правил етичної поведінки: адміністративної у судовому порядку - 53%; політичної - 31%; та дисциплінарної - 27%.
"Тут, можливо, причиною такої значної уваги до відповідальності виборних осіб є кілька складових, які зафіксовані опитуванням: зневіра у можливості впливати на обрану владу, недостатня залученість жителів до управління громадою, відсутність близьких перспектив виборів до органів місцевого самоврядування", - вважає Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.
Ситуація в громаді
Населення України адаптується до реалій війни і попри небезпеки та втрати зберігає обережний оптимізм. 53% респондентів вважають, що протягом року в їхній громаді зміни будуть переважно на краще (у 2022 році цей показник був на рівні 78,5%). Майже втричі менше опитаних (18%) очікують переважно на погіршення ситуації. І ще 26% вважають, що жодних змін не буде.
При цьому найоптимістичнішими є жителі Сходу і Заходу - очікують змін на краще 65% і 54,5%, відповідно. Натомість найвища частка песимістичних оцінок серед респондентів з Півдня - 21%.
Респонденти висловили свої пріоритети для місцевих органів влади на найближчий період. Основними напрямками є надання допомоги ветеранам та військовослужбовцям, що включає соціальне забезпечення, медичне лікування та реабілітацію, а також забезпечення житлом (40% опитаних). Інші важливі аспекти включають організацію резервного енергопостачання на випадок аварій (32%) і підтримку зайнятості та підприємництва (27%).
Одночасно значна частина населення (78%) переконана, що місцеві бюджети повинні брати участь у фінансуванні сил оборони. З них 45% вважають, що це фінансування має бути обов'язковим, тоді як 33% підтримують ідею добровільних внесків з місцевих бюджетів.
"Подібні дослідження - це дороговказ для Парламенту. Суспільство висуває свої вимоги, і ми маємо бачити ці запити, і реагувати на них. Цьогорічне опитування показало, що здебільшого ми правильно оцінювали ситуацію у сфері місцевого самоврядування, хоча у деяких питаннях треба буде вносити коригування. Вважаю, зокрема, гарним сигналом у цьому дослідженні є те, що люди на перше місце ставлять підтримку учасників бойових дій, а не будівництво доріг чи благоустрій", - зазначив Олександр Корнієнко, народний депутат України, Перший заступник Голови Верховної Ради України.
Приємно усвідомлювати, що результати дослідження залишаються незмінними. Підтримка змін, що відбуваються внаслідок реформи, є значною. Це свідчить про те, що, незважаючи на війну, нам вдається зберігати стабільність у багаторівневому управлінні.
Віталій Безгін, народний депутат України і голова підкомітету з адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, прокоментував пріоритети, які визначили представники громад. Він зазначив, що ці пріоритети є слушними та зрозумілими. "Якщо не забезпечимо підтримку військових, не будемо займатися адаптацією та реабілітацією ветеранів, а також не підготуємо інфраструктуру до зимових умов, Україна зіштовхнеться з серйозними викликами", - додав він.
Оцінювання ефективності діяльності державних та регіональних органів управління.
Оцінки роботи органів місцевого самоврядування та їх представників є здебільшого позитивними, перевищуючи негативні. 40% опитаних висловили задоволення діяльністю своїх міських, селищних або сільських голів, тоді як 23% мають негативну оцінку. Щодо роботи місцевих рад, 34% респондентів задоволені, а 22% — ні. Оцінки старост також вражаючі: 55% респондентів вважають їх діяльність доброю, у той час як 20% висловили незадоволення.
Відзначено, що лише 28% респондентів позитивно оцінили роботу обласних рад, 25% - районних рад, а також 25% - керівників військових адміністрацій. У 17% випадків ці органи отримали негативні відгуки, тоді як решта опитаних не змогли сформулювати свою думку.
"Незважаючи на значну підтримку реформ, у цьому дослідженні виявляються серйозні диспропорції в потребах та можливостях громад, які виникли внаслідок викликів, пов'язаних із війною. Політика нашого Міністерства буде спрямована на розробку нових моделей спроможності та вирівнювання доходів місцевих бюджетів, що має на меті зменшення цих диспропорцій. У своїй діяльності ми, безумовно, будемо базуватися на результатах цього дослідження," - зазначив Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України.
Участь громадян у місцевих справах: аналіз впливу та досвід залучення.
Більшість респондентів (61%) з початку вторгнення брали участь в різних заходах громадської активності. Передусім - у спільних діях, спрямованих на підтримку ЗСУ (46%). Інші інструменти громадської активності застосовувался мало.
Отже, 38% респондентів вказали, що не беруть участі у житті своєї громади. Це досить вагомий показник, і важливо усвідомлювати, що громади з низьким рівнем активності, ймовірно, стикаються з труднощами у згуртуванні. Це також сприяє розвитку скептицизму серед опитаних щодо їхнього реального впливу на місцеві органи влади. Зокрема, 59% зазначили, що не відчувають свого впливу на органи місцевого самоврядування, тоді як лише 39% мають таку можливість.
Відновлення регіонів після конфлікту
Згідно з результатами опитування, 61% респондентів повідомили, що в їхніх населених пунктах є об'єкти інфраструктури або житлові будівлі, які постраждали від ракетних атак чи бойових дій. Більшість з них (59%) висловили задоволення процесом відновлення. Крім того, 65% опитаних вважають важливим співробітництво між виконавчою владою та місцевими органами самоврядування у питаннях планування, фінансування та реалізації заходів з відбудови.
"Українці залишаються оптимістами і романтиками, попри війну. Вони сподіваються на краще життя і багато в чому довіряють місцевій владі. Люди також хочуть бачити партнерську взаємодію органів місцевого самоврядування і органів державної влади. Тут у нас все ще є проблеми. В цьому питанні треба законодавчо добре попрацювати - зокрема, над адмініструванням податків на місцях, розмежуванням повноважень, сплатою ПДФО тощо. Маємо постійно дослухатися до потреб громад, а 77% підтримки реформи - це про те, що нічого не можна робити без місцевого самоврядування", - вважає Лариса Білозір, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Сприйняття громадськістю рівня захищеності та готовність до зимового сезону.
Попри постійні обстріли майже усіх українських регіонів майже дві третини опитаних (64%) вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним. При цьому у розрізі макрорегіонів оцінки суттєво відрізняються: у східних та південних регіонах більшість (61% та 51% відповідно) вважають свій населений пункт небезпечним, а у західних і центральних - таких 16% і 32%.
За даними опитувань, понад половина українців (55%) вірить у те, що в осінньо-зимовий сезон стабільність постачання тепла та електрики залишиться на прийнятному рівні. В результаті, лише кожне третє домогосподарство вжило заходів для забезпечення резервних джерел енергії.
Такі дослідження дають можливість вийти за межі власної інформаційної бульбашки та об'єктивно оцінити реальний стан справ. Тому необхідно включити проведення таких досліджень до Плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку. Дослідження, проведене цього року, зокрема, продемонструвало, що українці виявилися більш стійкими до війни, ніж ми припускали. Сьогодні вони оцінюють своє фінансове становище навіть на вищому рівні, ніж до початку конфлікту. Важливо підкреслити, що, незважаючи на війну, загальний рівень задоволеності роботою органів місцевого самоврядування залишається на високому рівні, - зазначив Анатолій Ткачук, один з авторів дослідження та консультант Програми Ради Європи "Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні".
Щодо питань безпеки, то, на думку експерта, дослідження чітко показало наявність в Україні кількох макрорегіонів: Схід (прифронтові регіони), де найбільший рівень небезпеки, Центр і тилові регіони. Анатолій Ткачук вважає, що при розробці законодавства, яке стосується діяльності органів місцевого самоврядування і його відновлення, це необхідно враховувати.
Внутрішньо переміщені особи: потреби та задоволеність рівнем допомоги
Українське суспільство та місцеві органи влади активно сприяють підтримці внутрішньо переміщених осіб.
68% вимушених переселенців зазначили, що мають позитивне самооцінювання. У той же час, 71% місцевих мешканців висловили прихильність до внутрішньо переміщених осіб, а 55% респондентів вказали на готовність своїх громад прийняти нові потоки ВПО (34% вважають, що громади не готові).
Найбільше, чого потребують ВПО, - це допомоги з житлом (53%), гуманітарної допомоги (30%) та перекваліфікації (25%).
Ключовим є те, що 75% внутрішньо переміщених осіб не мають наміру залишати своє теперішнє місце проживання. Цю статистику необхідно враховувати як на державному, так і на місцевому рівнях при створенні планів розвитку інфраструктури та фінансування публічних послуг.
Даніїл Попеску, керівник Департаменту просування місцевої демократії секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, підсумовуючи захід, розповів про плани Ради Європи щодо використання результатів дослідження.
"Я доставлю до Страсбурга три ключові показники. Перший - це високий рівень підтримки децентралізації. В Україні населення позитивно оцінює цю реформу, і ми продовжимо юридично та інституційно сприяти її впровадженню. Другий - висока оцінка роботи місцевих органів влади. Цей показник, як правило, пов'язаний з довірою до влади в багатьох країнах. Ми маємо намір і далі зміцнювати місцеве самоврядування. Третій - відносно невеликий відсоток громадян, які вважають, що можуть впливати на процес ухвалення рішень. Це явище не є унікальним для України, а є загальноєвропейською тенденцією. Тому ми будемо й надалі підтримувати наших партнерів у розвитку демократії участі. Ці три аспекти стануть основою нашої подальшої діяльності", - зазначив Даніель Попеску.
Ознайомитися з усіма результатами восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження "Багаторівневе врядування в Україні під час масштабного вторгнення Росії" можна за цим посиланням. А результати попереднього дослідження, проведеного у 2022 році, доступні тут.
