Малі інтернет-провайдери готові сплачувати вищі податки, але лише при виконанні однієї ключової умови. Який стан конфлікту на даний момент?

Конфлікт між Державною податковою службою та інтернет-провайдерами набирає нових обертів. З 1 жовтня цього року ДПС почала масово анулювати свідоцтва платників єдиного податку у представників ринку, а не лише у окремих випадках. Постраждалі провайдери звертаються до суду і здебільшого виграють справи. У відповідь на це ДПС подає апеляції та проводить камеральні перевірки у компаній. Як результат, деякі провайдери вирішують залишити ринок: з серпня по жовтень 2024 року 487 суб'єктів подали заяви на припинення діяльності. На початку року в Україні на єдиному податку перебувало 2672 провайдери, які обслуговували близько 3 мільйонів абонентів.

Можливі варіанти розв'язання конфлікту нещодавно обговорювали на круглому столі "Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет", організованому низкою профільних асоціацій та громадських організацій. Mind занотував ключові меседжі.

Конфлікт виник навесні цього року, коли було зроблено спробу скасувати спрощену систему оподаткування в цій сфері. Державна податкова служба опублікувала роз'яснення, яке забороняло провайдерам користуватися єдиним податком. У документі було посилання на застарілий список видів діяльності, які не можуть підпадати під спрощену систему. Проте послуга інтернет-доступу не входить до цього списку. Відповідь телеком-регулятора, а також численні листи та роз'яснення від галузевих асоціацій як контраргументи не мали ефекту.

Незабаром провайдери стали об'єктом звинувачень у веденні бізнесу в тіні та несплаті податків на суму 3 млрд грн. Проте автори цих претензій досі не надали жодної статистики щодо кримінальних справ або судових вироків за ухилення від податків, а також не представили розрахунків обсягів "несплати". Державна податкова служба навіть не надала таких даних у відповідь на депутатський запит, зазначивши, що "важко оцінити можливий вплив переходу інтернет-провайдерів на загальну систему".

У відповідь галузеві асоціації подали петицію "Про недопущення скасування спрощеної системи оподаткування платникам податків сфери електронних комунікацій", яка набрала понад 25 000 голосів. Документ ще перебуває на розгляді в Кабміні.

На сьогоднішній день, за словами учасників, можна виділити два потенційні варіанти вирішення ситуації, що склалася.

Перший - отримання рішення Верховного суду. "Бачимо порушення по окремій галузі від податкової, яка забуває, що є 19 стаття Конституції. Ніхто не гарантує, що завтра "вогонь" не перекинеться на інші галузі. Це треба зупиняти - та зупиняти найближчим часом", - розповідає віцепрезидентка Асоціації правників України, партнерка адвокатської компанії "Соколовський і партнери" Тетяна Лисовець.

Та пояснює ситуацію: "Наразі у кожного із маленьких підприємств немає іншого вибору, крім боротися зі скасуванням реєстрації спрощеної системи виключно через суди. Але, наприклад, у Київській області один суд на величезну конгломерацію, він розглядає справи в першій інстанції близько року. В інших областях трошки простіше, але це все час. І це лише перша інстанція".

Наступним кроком є подання апеляції. Які дії слід вжити платнику податків у проміжку між ухваленням судового рішення та процесом оскарження? Крім того, виникає безліч питань, пов'язаних із застосуванням матеріального права, виконанням податкових зобов'язань тощо. Але найважливіше — що робити, коли буде скасоване неправомірне рішення Державної податкової служби? "З'являється ситуація, коли одне незаконне рішення призводить до подальших спірних ситуацій. Навіть після відновлення прав судом, залишиться питання, як податкова служба відреагує на сплату податків і подачу звітності. Отже, конфлікт може знову виникнути", — зазначає Лисовець.

Які існують способи вирішення цієї проблеми? "У Кодексі адміністративного судочинства міститься кілька статей, які передбачають розгляд зразкових справ: Верховний суд має можливість розглядати типові справи як суд першої інстанції, формуючи таким чином позицію, яку галузь зможе використовувати для протидії незаконним діям ДПС. Для подачі позову представникам галузі необхідно об'єднати зусилля, зібрати типові справи, що вже перебувають у судовому процесі, і подати відповідне клопотання," - зазначила юрист.

Другий підхід: вдосконалення законодавчих актів. BRDO разом із відповідними асоціаціями представили свої рекомендації щодо внесення змін до кількох законодавчих актів.

"Збереження єдиного податку для малих інтернет-провайдерів є надзвичайно важливим. Це не тільки відповідь на сучасні виклики, але й необхідна умова для прогресу країни в контексті євроінтеграції. Заборона спрощеної моделі оподаткування для цілої індустрії за одним листом Державної податкової служби є небезпечним прецедентом і може стати сигналом для інших секторів економіки. Якщо існують конкретні випадки зловживань, їх слід усувати законними методами, а будь-які зміни в системі оподаткування повинні реалізовуватися через відповідні поправки до Податкового кодексу", - підкреслив виконавчий директор Офісу ефективного регулювання Олексій Дорогань.

На круглий стіл були запрошені всі зацікавлені сторони. Проте депутати Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики не з'явилися особисто, а надіслали свого помічника. Він "обережно" уникнув конкретних відповідей. У свою чергу, представники Державної податкової служби на засіданні підкреслили, що не приймають рішень, а лише виконують вказівки. Всі інші учасники, зокрема спікери профільних комітетів Верховної Ради, Міністерства цифрової трансформації та НКЕК, заздалегідь висловили свою підтримку змін у законодавстві.

"Хочу висловити свою вдячність операторам, які, незважаючи на важкі фінансові умови, продовжують розвивати свої мережі та готуватися до потенційних блекаутів. Багато компаній інвестують у резервні джерела живлення, купують генератори та формують команди для їх обслуговування. Проте, якщо ми продовжимо фінансово тиснути на операторів і створювати їм додаткові перешкоди, це може призвести до того, що деякі з них будуть змушені зупинити свою діяльність", - підкреслив Сергій Штепа.

За його словами, в разі необґрунтованого нарощування податкового навантаження на провайдерів, по-перше, може відбутися монополізація ринку (принаймні, в деяких регіонах). По-друге, це може призвести до зниження якості зв'язку або до того, що не всі оператори фінансово будуть спроможні підготуватися до осінньо-зимового періоду.

"На мої чисельні звернення до прем'єр-міністра України він доручив Мінцифрі та Мінфіну надати відповідні рекомендації щодо змін законодавства. Прошу всіх долучатися та працювати. А поки що, на мою думку, податкова діє не в рамках чинного законодавства. В неформальних бесідах податківці відверто розповідають: "Ми розуміємо, що це протизаконно, але вимушені так робити", - сказав Федієнко.

Він зазначив, що особливо складна обстановка спостерігається на територіях, які розташовані поблизу фронту, де відсутні великі провайдери, а зв'язок забезпечують лише невеликі компанії.

На даний момент інформація залишається невизначеною. "Обговорення триває, і ми очікуємо остаточного рішення від Міністерства цифрової трансформації. Під час круглого столу вперше були представлені наші напрацювання в публічному форматі, щоб отримати зворотний зв'язок", - зазначили представники BRDO в інтерв'ю для Mind.