Любомир Зубач: "Як забудовники Львова влаштували пастку своїм власним колегам"
Заступник мера Львова з питань містобудування Любомир Зубач прокоментував рішення суду про скасування Історико-архітектурного плану та обговорив можливі наслідки цього для будівельних процесів у історичному центрі міста.
"Днями з'явилося рішення Шостого апеляційного суду Києва. Судді за зачиненими дверима на підставі одного кейсу на вул. Липинського (план передбачав для будівлі висоту 10 м, а забудовник хотів 83 м, тобто 25 поверхів) скасували Історико-архітектурний опорний план Львова. Ну справді, нащо львівським забудовникам щоразу до столиці мотатись?
Якщо бути відвертим, ці будівельні підприємці завдали шкоди не лише своєму рідному місту, де, до речі, проживають і працюють, але й своїм колегам по професії. І це не просто якась незначна шкода — вони справді створили серйозні проблеми, і я б навіть назвав це «підкладенням свині». Мова йде не лише про явні втрати в репутації. Продовжу пояснювати, чому це так.
О судебной системе
Якщо заглибитись у юридичні реалії, то відповідачем у цій справі (позов від фірми "Нью-трейдінг Львів") виступав Мінкульт, Львівська міська рада - третьою особою.
Як у першій інстанції, так і в апеляції, рішення столичного суду були ухвалені в умовах закритого засідання, без участі та заслуховування представників сторін, зокрема Львівської міської ради. Це відбулося, незважаючи на те, що місто відкрито висловило свою незгоду з такою практикою.
Що робити далі?
Перше. Будемо продовжувати юридичну боротьбу і подамо касаційну скаргу до Верховного суду. Хоча треба розуміти, що касаційне оскарження не зупиняє виконання попередніх рішень судів. Тому якийсь час місту доведеться "пожити" без Історико-архітектурного опорного плану.
Чи це катастрофа?
Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки вона порушує системний підхід до охорони спадщини міста. Проте це не є критичним, оскільки як виконавчі органи міської ради, ми маємо можливість враховувати під час надання містобудівних умов та обмежень ті висоти та інші регуляції, що були визначені в Історико-архітектурному плані.
Звісно, певні об'єкти зазнаватимуть тиску та спроб реалізації нестандартних рішень. Подібні практики не є новими і, на жаль, не вперше зустрічаються у Львові.
Друзі виявляються у важкі часи.
Ця ситуація яскраво продемонструвала, хто є хто. Дехто прагне гармонійного розвитку міста та гідної участі у його прогресі, тоді як інші вважають за найвищу цінність лише кілька зайвих поверхів.
Ми прекрасно усвідомлюємо, що для цього судового розгляду було підібрано не лише зручне місце, але й відповідну юридичну компанію. А хто знаходиться "за лаштунками"?
Хоча я й одержав численні слова підтримки від багатьох забудовників, хотілося б почути публічну позицію учасників ринку. Передусім від Асоціації західноукраїнських забудовників, до якої входить певна частина девелоперів. Оскільки жодної позиції від цієї асоціації ми не дочекалися, розумію, що вона перебуває по другу сторону барикад. Це прикро та безвідповідально, вияв неповаги до громади міста.
Отже, йдеться про свиню, яку планували підкласти місту, але в результаті виявилося, що постраждали не лише громада, а й самі ініціатори та їхні колеги.
Скасування Історико-архітектурного опорного плану - це постріл в ногу, який скоїли ініціатори суду іншим забудівельникам. Адже без чинного плану напряму діятиме норма закону "Про охорону культурної спадщини". А вона, нагадаю, фактично забороняє роботи з нового будівництва на відстані 100 метрів до межі пам'ятки архітектури.
Скільки пам'яток архітектури у Львові?
Правильно, дуже багато. Тому значну кількість містобудівних проєктів буде просто зупинено до розробки окремої наукової документації. Виходить, що навіть якісні та сучасні проєкти буде призупинено на догоду окремим суперечливим питанням певних забудовників.
Цікаво, чи повідомили ініціатори судового процесу та їхні адвокати інших представників будівельної галузі про це? Маю великі сумніви з цього приводу.
На цьому фото - будівля на вул. Липинського, яку "засвітили" в суді".
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова - підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.