Експерти стверджують, що найважчі умови цієї зими очікують Лівобережну Україну.

Ця зима буде найскладнішою для України, вважає Фатіх Бірол, виконавчий директор Міжнародної енергетичної агенції. Він назвав енергетичну кризу однією із найбільших світових криз цієї зими і попередив - наслідки можуть бути на лише соціальними та економічними, але і політичними.

На спільній пресконференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, що відбулася 19 вересня, Бірол зробив натяк на можливу нову хвилю біженців з України, яка може охопити Європу цієї зими.

Відомо, що зі зниженням температури споживання енергії збільшується. Це створює серйозні виклики для електропостачання та систем опалення в Україні, впливаючи не лише на домогосподарства, але й на медичні заклади, навчальні заклади та комунікаційні мережі. Очікуємо значний вплив, що виходитиме за межі енергетичного сектору, оскільки люди прагнутимуть знайти безпечніші місця з теплотою та комфортом. Це питання стосується не лише соціальних аспектів і енергетики, але й може спричинити політичні наслідки. Тому ця ситуація є надзвичайно актуальною.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, перебої в електропостачанні суттєво впливають на міграційні процеси. Цього літа близько 50% українців, які проходили опитування на кордоні, зазначили, що залишають країну через проблеми з доступом до електрики, води та опалення.

У Києві з візитом перебуває Урсула фон дер Ляєн, яка має намір обговорити питання підготовки України до зимового сезону. Напередодні вона підкреслила, що Європейський Союз вживає всіх необхідних заходів для того, щоб забезпечити українцям тепло та електрику в їхніх домівках під час холодів. Вона також навела приклад Литви, яка демонтує свою теплову електростанцію, щоб перевезти її в Україну.

Посадовиця також оголосила про пакет допомоги Києву близько 160 мільйонів євро для цієї зими.

"Це передбачає надання 60 мільйонів євро на гуманітарну допомогу, зокрема на забезпечення укриттів і обігрівачів. Крім того, близько 100 мільйонів євро буде спрямовано на ремонтні роботи та відновлювальні джерела енергії. Ці кошти надійдуть з доходів від заморожених російських активів у країнах Європейського Союзу. Це вкрай важливо, щоб Росія взяла на себе відповідальність за руйнування, які вона спричинила," - зазначила посадовиця.

Бірол представив десять порад щодо підготовки України до зимового сезону.

Зокрема, мова йде про децентралізацію енергетичних постачань, перехід на екологічні джерела енергії, розширення імпорту електричної енергії з Європи, прискорення процесу доставки запчастин для ремонту енергетичних об'єктів, підвищення тарифів для споживачів з високим рівнем споживання енергії та інші заходи.

Однак, українські експерти вважають, що рекомендації, такі як децентралізація, перехід на зелену енергію навряд чи реалістично втілити до настання цієї зими, вони пропонують зосередитись на захисті постачань.

Зокрема, важливо акцентувати увагу на постачаннях до Лівобережної України, зазначає Святослав Павлюк, виконавчий директор центру "Енергоефективні міста України".

"В Дніпрі ситуація виглядає наступним чином: ми вступаємо в опалювальний сезон, у якому більшість електрогенераційних потужностей на лівому березі фактично знищені, зупинені або пошкоджені. Вони не функціонують. Це призводить до великої залежності лівого берега від енергетичних мереж. Належне функціонування цих мереж є надзвичайно важливим для міст на сході країни в нинішній опалювальний період," — зазначив Павлюк під час свого виступу на заході в Центрі Вілсона у Вашингтоні 17 вересня.

Павлюк припустив, що цієї зими, "буде велика різниця в поставках західних міст, розташованих там, де є велика генерація, і східних міст, де такого немає, і які залежать від системи передачі".

Аналітики вважають, що цієї зими Росія може спробувати завдати шкоди атомним електростанціям.

Україна втратила 80% теплової енергогенерації й третину гідропотужностей, тому саме АЕС є "хребтом" української енергосистеми, каже Павлюк.

Аналітики припускають, що Росія намагатиметься пошкодити АЕС аж до загрози витоку радіації. Щоб уникнути міжнародного осуду, Росія може вдатись до оманливої тактики та заявити, що її ракети ненавмисно поцілили по ядерному об'єкту, або цілити в мережі, що доставляють струм до АЕС, або відводять звідти енергію.

"Це своєрідна сіра зона в контексті Женевської конвенції: відсутність прямого наміру вражати ядерний реактор, але при цьому є атака на критично важливу інфраструктуру, яка забезпечує не лише електропостачання ззовні станції, але й енергетичні ресурси, що постачаються безпосередньо з її території," - зазначила під час обговорення в Центрі Вілсона Мар'яна Буджерин, дослідниця з Гарвардського університету.

Павлюк погоджується. Він вказує - в такому випадку українському персоналу буде дуже важко загальмувати реактор, не втративши контроль над ним.

"Зупинити атомну станцію неможливо так, як зупиняють автомобіль, - зазначає Павлюк. - Це надзвичайно інерційний механізм. Я чув, що у операторів є всього 10 секунд, щоб ініціювати процес зупинки реактора, поки ситуація не вийшла з-під контролю."

"Це велика небезпека не лише для України, але і для сусідніх країн", - додає аналітик.

Європейський Союз не має можливості швидко збільшити обсяги енергопостачання до України.

На самому початку масштабної війни Україна швидко інтегрувалася в європейську енергетичну мережу. Цього літа імпорт електрики з Європи став важливою підтримкою, особливо коли Росія активізувала атаки на енергетичну інфраструктуру країни.

Проте, фізичні можливості не дають змоги швидко збільшити постачання, і цього зимового сезону українці будуть змушені покладатися на свої власні генераційні потужності, зазначила фон дер Ляєн під час пресконференції в четвер.

Фізичні інтерконектори здатні збільшити потужність до 2,2 гігавата з нинішніх 1,7, зазначив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, під час своєї промови в Центрі Вілсона.

Він, проте, підкреслює, що "з європейської перспективи існують деякі вузькі місця між Болгарією та Румунією, а також всередині Угорщини, які повинні бути вирішені нашими сусідами. Якщо ці питання залишаться без розв'язання, збільшити потужності буде неможливо. Це вимагатиме часу".

Процес продовжується, хоча і не так швидко, як бажає Україна, підкреслює Харченко.

Розширення надасть можливість збільшити потужність ще на 400 мегават. "Це, звісно, позитивно, але не єзначним чином. Це полегшить ситуацію, але не вирішить проблеми з обмеженнями".

Для подальшого збільшення потужностей необхідно зводити нові лінії високої напруги, стверджує фахівець.

"Це в процесі реалізації. Ведеться активна робота над створенням двох таких ліній: одна з Польщею, а інша — з Румунією. Однак на їхнє завершення знадобиться близько 3-5 років", - зазначає Харченко.

Щоб забезпечити роботу взимку, українські підприємства тим часом самі дбають про власне енергопостачання.

Харченко, керівник Центру розвитку проєктів, зазначає, що його організація займається розробкою "проектів на 600 мегаватів, поділених на численні малі ініціативи для задоволення власних потреб".

Він навів приклад фармацевтичної компанії, яка продає багато до Європи, і потребує безперебійного енергопостачання. Компанія, за словами Харченка, будує "власну розумну мережу", щоб забезпечити власні потреби, а також продавати певну кількість електроенергії до національної мережі.

"Це звичайне явище для українського бізнесу в даний час," - зазначає Харченко.