Зруйновані маршрути: чи здатна Північна Корея до збройного конфлікту на Корейському півострові?
Вранці 15 жовтня стало відомо, що напередодні Північна Корея знищила частину шляхів, що ведуть до Південної Кореї. Про це повідомляє агенція Yonhap, посилаючись на Об'єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї. Ця подія відбулася після того, як у КНДР оголосили про намір закрити дороги та залізничні маршрути, які раніше вважалися символом співпраці між двома країнами.
Приблизно в обідній час північнокорейські сили знищили ділянки доріг Кьонгуй і Донхе, розташованих на північ від військової демаркаційної лінії, повідомили в Об'єднаному комітеті начальників штабів Південної Кореї.
Вони також зазначили, що посилили моніторинг і підготувалися до можливих провокацій з боку ненадійних сусідів.
Не варто ігнорувати, що нещодавно кремлівський лідер Путін представив Державній думі Російської Федерації ініціативу щодо ратифікації угоди "про всебічне партнерство" між Росією та Північною Кореєю.
Нагадаємо, що 19 червня 2024 року Росія та КНДР уклали угоду, згідно з якою обидві країни зобов'язалися надавати одна одній "військову та іншу" підтримку у випадку "збройного нападу" на одну з них.
Серед інших аспектів, вказаних у документі, зазначається, що у випадку введення санкцій проти Москви або Пхеньяна, "учасники вживають практичні заходи для зменшення ризиків, а також для усунення чи мінімізації прямого та непрямого впливу таких заходів на спільні економічні відносини, фізичних або юридичних осіб, а також їхньої власності", повідомило Центральне телеграфне агентство КНДР.
Це безпосередньо стосується України: 13 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія та Північна Корея "посилюють своє співробітництво", причому мова йде не лише про постачання озброєнь, які використовуються проти України, а також про "передачу особового складу" до російських збройних сил. Наступного дня, 14 жовтня, Зеленський підкреслив, що Північна Корея "фактично стала учасником" війни проти України.
Чи можна вважати агресивні вчинки КНДР щодо Південної Кореї результатом зростання впевненості режиму Кім Чен Ина, зумовленого новою угодою з Москвою? Або ж це всього лише істеричний вчинок, чергова провокація з боку неконтрольованого північнокорейського лідера?
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, висловив думку, що наразі немає необхідності занадто переживати з приводу цих подій.
"Щодо підриву доріг конкретно. Ви знаєте, я думаю, що це більше символічні дії", - наголосив Мусієнко у коментарі РБК-Україна.
Він також зазначив, що ці шляхи були прокладені як символ покращення відносин між Сеулом і Пхеньяном, адже існувала перспектива відновлення руху між країнами. У Південній Кореї є політичні сили, які виступають за мирне вирішення конфлікту з Північною Кореєю.
Одним з приводів побудови доріг була й навала біженців-втікачів з Північної Кореї, котрі пробиралися на Південь мінними полями, продираючись через колючий дріт.
"Я це до того, що якщо там бігли через мінні поля такою ціною, то, можливо, хтось із північнокорейських військових теж захоче втекти, навіть під кулями, все може бути (з російського війська - ред.). І тому це більше символічні жести", - пояснив Мусієнко.
На думку фахівця, північнокорейський лідер Кім Чен Ин, подібно до російського президента Путіна, змушений постійно зміцнювати свій образ авторитарного керівника, вигадуючи нереальні зовнішні загрози для КНДР.
Чи дійсно все так безтурботно? Згідно з повідомленнями Reuters, у Північній Кореї наразі близько 1,4 млн осіб подали заявки на вступ до армії або повернення до неї, що свідчить про активну мобілізацію. Молодь, зокрема студенти та члени молодіжних організацій, які підписали петиції про військову службу, "п fullness рішучості" приєднатися до "священної боротьби за знищення ворога за допомогою революційної зброї".
"У разі війни Південна Корея зникне з мапи. Оскільки вона прагне конфлікту, ми готові завершити її існування," - зазначається в звіті KCNA.
Згідно з інформацією, наданою Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS), Північна Корея налічує приблизно 1,28 мільйона діючих військовослужбовців та близько 600 тисяч резервістів.
Нагадаємо, що попередня війна в Кореї завершилася укладенням перемир'я 27 липня 1953 року. Таким чином, КНДР не брала участі в бойових діях протягом понад 70 років, проте постійно продовжувала нарощувати свій арсенал і готувати підготовлені кадри.
"Тут (в Україні - ред.) для них вдалий момент для того, щоб ще перейняти російський досвід", -зауважив директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Українська призма Ярослав Чорногор у коментарі OBOZ.UA.
Крім цього, Північна Корея прагне продемонструвати свою незалежність і силу у світовій політиці, підкреслюючи, що не відчуває страху перед Заходом і висловлює підтримку Путіну.
На думку фахівця, це також може бути однією з політичних задач, які Пхеньян може прагнути досягти.
При цьому чинний посол України в Японії Сергій Корсунський теж прокоментував зростаючу напругу у східно-азійському регіоні. За його словами, це робиться задля тиску на США.
Щоб показати Сполученим Штатам, що вони грають з небезпекою, Північна Корея знищила дороги, які ведуть до Південної Кореї. Складається враження, що вони вважають, ніби Південь готується вторгнутися на їхню територію. Але чому це потрібно Півдню? Це динамічна, демократична та прогресивна країна. Безсумнівно, корейці мають прагнути до об'єднання, але ми не можемо уявити, що Південь без причини вирушить війною на Північ. Проте Північна Корея намагається створити таку ілюзію. Для чого це робиться? Щоб підтримувати емоційний напружений стан у власному суспільстві, - зазначив він в ефірі UKRLIFE з Людмилою Немирею.
Зовнішня загроза є інструментом, який Росія регулярно використовує, і Північна Корея вдається до аналогічних практик, зазначив дипломат.
"Вони прислухаються до слів Кремля," - зазначив він.
Проте є одне важливе уточнення: Китай, який виступає в ролі "старшого брата" КНДР, не задоволений посиленням співробітництва між Північною Кореєю та Росією, - зазначає Ігор Литвин, посол України в Китаї у 1999-2001 роках та співголова Українсько-китайської ділової ради.
