"Законопроект щодо дров": мета, ініціатори та кого будуть притягувати до відповідальності.
Зображення: EPA/UPG Які рішення прийняли парламентарі?
Законопроект, ініційований депутатами від партії "Слуга народу", передбачає такі санкції за "перевезення, зберігання, продаж дерев, кущів або деревини без документів, які підтверджують легальне походження, чи з підробленими документами":
Якщо вартість деревини перевищує 30 280 грн, то передбачено штраф у межах від 34 000 до 51 000 грн або обмеження чи позбавлення волі на термін до 3 років. У випадку, коли вартість деревини перевищує 90 240 грн, штраф складатиме від 170 000 до 425 000 грн або передбачено позбавлення волі на термін від 5 до 7 років.
Середня ринкова вартість одного кубічного метра дров традиційно варіюється в залежності від видів деревини. Наприклад, за 1700 грн за куб можна придбати соснові, осикові, тополеві, липові дрова та кругляк. У той же час, дубові, акацієві, грабові та кленові дрова коштують 1950 грн за кубічний метр.
Ціни на будівельні пиломатеріали значно вищі. Наприклад, кубометр соснового бруса можна придбати на ОЛХ за ціною від 7500 до 11500 грн. У той же час, різана дубова дошка довжиною 2-3 метри коштує від 16000 грн до 24884 грн і навіть більше на цьому ж майданчику.
Зображення: знімок екрана з мобільного телефону.
Відповідно до законодавства, підтвердження легального походження деревини здійснюється за допомогою чека або товарної накладної, що засвідчує їх придбання.
Карати можуть також за сінокосіння, заготовку очерету, а також за "незаконне збирання" диких плодів, горіхів, грибів і ягід на територіях, де це заборонено або дозволено лише за наявності лісових квитків.
Таке правопорушення буде каратися штрафом від 85 до 850 грн для громадян, а для посадових осіб суми штрафу складатимуть від 1700 до 5100 грн.
Слід підкреслити, що санкції та кримінальні наслідки за незаконне лісорубство існували ще до впровадження цих нововведень.
Отже, стаття 246 діючого Кримінального кодексу України регламентує, що за незаконну вирубку дерев або чагарників у лісах, а також у захисних та інших лісових насадженнях, а також за перевезення, зберігання і продаж незаконно зрубаних дерев чи чагарників передбачено накладення штрафу в розмірі від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 - 25 500 гривень).
Або може бути призначено арешт на термін до 6 місяців, або обмеження волі на період до 3 років, або ж позбавлення волі на аналогічний термін. Якщо ті ж самі дії вчинено повторно або за попередньою угодою групи осіб, то покарання передбачає обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий час.
У випадку, якщо дерева в природно-заповідних територіях зазнали шкоди, штраф може коливатися від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 25 500 до 34 000 грн). Також можливо застосування покарання у вигляді обмеження волі на термін від 3 до 5 років або позбавлення волі на аналогічний строк.
Отже, новий закон фактично призвів до значного підвищення розмірів штрафів та можливих термінів кримінального покарання.
Фото: EPA/UPG І тут понеслося
Слід зазначити, що хвиля протесту не виникла відразу після прийняття закону, а лише через майже місяць. Наприклад, у TikTok спостерігався справжній сплеск відео під хештегом "закон про дрова".
Зображення: знімок екрана з мобільного телефону. Зображення: знімок екрана з мобільного телефону. Зображення: знімок екрана з мобільного телефону. Зображення: знімок екрана з мобільного телефону. Зображення: знімок екрана з мобільного телефону.
Ситуацію ще більше загострило поширення відомостей про авторів законопроєкту, серед яких виявилися, м’яко кажучи, не найвідоміші члени президентської фракції.
Головним ініціатором суперечливого законодавства є Максим Павлюк, який є племінником буковинського підприємця Іллі Павлюка. Останній має свою власну групу впливу в партії "Слуга народу". Ця група часто голосує "вільно", що призводить до розбіжностей у голосуванні з іншими членами фракції. Прикладом цього може служити законопроект, що забороняє діяльність московської церкви.
Серед підписантів "законопроєкту про дрова" опинилися також шурин Іллі Павлюка Олег Марусяк, Олександр Куницький, якого звинувачують у побитті киянина, відомий борець з вакцинуванням Юрій Камельчук, захисник культурної спадщини "руського міра" Максим Бужанський та одіозний голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Хвилю, звісно, підхопили представники опозиції. Наприклад, Ірина Геращенко ("Європейська солідарність") написала, що її стрічка вся в "покращенні життя" з дровами, за які тепер буде кримінальна відповідальність, а закон стане чудовим приводом "кошмарення бабусь в селах, у яких тепер будуть на око вимірювати запаси дров і вимагати хабар".
Інший представник "ЄС" Олексій Гончаренко додав, що "в результаті цієї чергової дурні, якщо вартість дров понад 30 тисяч грн, то людині загрожує увʼязнення до 5-7 років. А якщо менше, то штраф 34 тисячі гривень. Просто ідіотизм".
Що висловлюють письменники?
На запит LB.ua Данило Гетманцев коротко висловився: "Дрова? Не буду коментувати". Тим часом Максим Бужанський підкреслив, що "цей закон не стосується дров громадян, а має справу з незаконними лісопильнями та їхніми торговцями".
Основний автор закону Максим Павлюк у спілкуванні з LB.ua був більш багатослівний. Він підкреслив, що не вигадав жодної "нової новели, бо відповідальність за незаконну вирубку була ще з 2018 року".
Фото: Радіо Свобода Максим Павлюк
Проте, як він зазначає, останнім часом спостерігається зростання випадків незаконних рубок. Він вважає, що цьому сприяють малі розміри покарань.
"Максим Павлюк повідомив, що за шкоду навколишньому середовищу на суму понад 30 тисяч гривень штрафи варіюються від 17 до 25 тисяч гривень, що є меншою сумою, ніж вартість зрубаних дерев."
Крім того, згідно з діючими законами, практично неможливо покарати осіб, які не лише займаються вирубкою, а й зберігають чи перепродають незаконно добуте дерево, відзначає депутат.
"Перш за все, це стосується нелегальних лісопереробних підприємств, незаконних пилорам та інших учасників, які ведуть такий 'бізнес' у великих масштабах, створюючи несправедливу конкуренцію для легальних продавців. А те, що відбувається з незаконною вирубкою в міських зонах, таких як парки чи сквери, а також самовільним будівництвом, взагалі не вважається злочином проти навколишнього середовища," – зазначив Максим Павлюк.
Запропоновані зміни зі збільшенням штрафів та строків кримінальної відповідальності Павлюк назвав "позитивними нововведеннями", які жодним чином не загрожують простим громадянам, які заготовили дрова на зиму.
"Ціна на деревину має перевищувати 30 тисяч гривень. Згідно з інформацією від ДроваЄ, це еквівалентно 30 кубометрам сосни або 15 кубометрам дуба. Це кількість, що може заповнити кілька вантажівок. У звичайному господарстві знайти таку кількість досить складно, на відміну від нелегальних пилорам", - зазначив народний депутат.
Фото: Макс Требухов Олександр Дануца
Ще один з ініціаторів закону, Олександр Дануца з партії "Слуга народу", у розмові з LB.ua запевняв, що "звичайні громадяни не зазнають жодних збитків".
"Відповідальність може бути покладена лише на ту особу, яка не володіє документами на дрова, вартість яких перевищує 30 280 грн. У середньому один кубометр дров коштує близько 1500 грн. Якщо провести розрахунок: 30 280 грн : 1500 = 20,2 куб.м. Один ЗІЛ здатен перевезти 5 кубометрів дров. Отже, 20.2 куб.м : 5 куб.м = 4 вантажівки. Це означає, що для притягнення до відповідальності необхідно мати не менше ніж 20.2 куб.м дров, що дорівнює приблизно чотирьом вантажівкам ЗІЛ без належних документів," -- зазначив він.
Олександр Дануца також зазначив, що закон був переданий президенту на підпис ще 15 жовтня. Згідно з Конституцією, президент зобов’язаний підписати або накласти вето на нього протягом 15 днів.
"Постійно відбуваються порушення підписних строків (як, наприклад, у випадку з одним із нещодавніх законів, що підвищує військовий збір з 1,5% до 5%). І в даній ситуації, через спотворений суспільний резонанс, я вважаю, що президент може взагалі відмовитися його підписати", -- зауважив народний депутат.