Законодавство щодо дров: хто підлягає покаранню та як оформити необхідні документи для їх отримання.
Проблема масового вирубування лісу в Україні є давньою, жоден закон її не вирішив. Лісоруби-браконьєри часто діють у змові з лісгоспами і "сертифікація" дров не розірве цей ланцюжок. Фокус з'ясував, чим обернеться нова ініціатива влади для жителів українських сіл.
Влада приготувала українцям чергове нововведення -- купівля легальних дров. Багатьом жителям сіл через це загрожують штрафи і навіть тюремне ув'язнення. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9665, що посилює відповідальність за незаконне зберігання деревини. Якщо його підпише президент України, доведеться підтверджувати законне походження дров.
За незаконну вирубку та зберігання дров без відповідних документів встановлюються наступні види санкцій:
Засвідчити легальність походження дров можливо за допомогою чека або накладної від постачальника, дозволу на заготівлю дров, виданого місцевими органами самоврядування, або документів, що підтверджують покупку на ліцензованих лісових складах.
Законопроєкт №9665 має на меті боротьбу з нелегальними лісозаготівельниками, які щоденно завдають шкоди лісовим масивам, а не шкодити громадянам, впевнений один з основних авторів документа, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.
"Вкрадений ліс продають у країні щодня, що породжує недобросовісну конкуренцію. Працює державний інтернет-магазин "ДроваЄ", де можна купити дрова за реальною ціною, вони законно спиляні, сплачено всі податки", -- коментує народний депутат Фокусу.
Дрова зазвичай отримують з таких порід дерев, як бук, дуб або сосна, які ростуть в лісі, а не на приватних територіях. Кожен лісник без проблем розпізнає їх серед вишень або яблунь, які могли бути зрізані на власній землі, додав він.
"Аргументи про те, що звичайні громадяни можуть опинитися за ґратами за заготівлю дров на своїй ділянці, є прикладами зловживань. Докази походження деревини не зводяться лише до документів. Вони можуть включати свідчення сусідів, залишки пня від спиляного дерева на подвір'ї, або фотографії родини на фоні цього дерева. Людину не можуть притягнути до відповідальності за зберігання дров, отриманих від дерев, які були зрубані на її власній земельній ділянці," – пояснює Павлюк.
Кримінальна відповідальність настає при зберіганні понад 30 кубометрів дров. Ці обсяги є досить значними, адже протягом опалювального сезону, який триває близько п'яти місяців, для обігріву середнього житлового будинку зазвичай використовується близько 10 кубометрів дров. Крім того, державні органи не матимуть права вимагати документи на дрова, які були придбані до моменту набуття чинності нового закону. Як зазначає Павлюк, всі ці обмеження почнуть діяти перед наступним опалювальним сезоном.
Правоохоронні органи не можуть безпідставно заходити на приватні території. Доступ до чужої власності можливий лише за судовим рішенням. Також, за словами співавтора ініціативи, народного депутата від "Слуги народу" Юрія Камельчука, поліцейські не мають можливості накладати адміністративний штраф на місці за зберігання дров.
"Основна мета цього законопроекту полягає у запровадженні санкцій за незаконну вирубку лісів, і він торкається кожного без виключення. Нелегальні лісоруби знаходять способи вирубувати дерева та реалізовувати їх військовим," — підкреслює він у розмові з Фокусом.
Юристи стверджують, що життя мешканців сіл стане складнішим, адже для багатьох з них дрова є основним джерелом опалення в зимовий період. Практично всі вони набувають та зберігають дрова без належних документів. Тим часом браконьєри, що активно займаються незаконною вирубкою лісів для продажу, й надалі зможуть уникати покарання.
Згідно з новим законопроєктом, за незаконну вирубку та зберігання дерев можна отримати більш тривалий термін ув'язнення, ніж за зберігання зброї, вибухівки чи наркотиків. Відповідно до статей Кримінального кодексу України, покарання за зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів передбачає ув'язнення на термін від 3 до 8 років, тоді як за зберігання та передачу вогнепальної зброї або вибухових речовин - від 3 до 7 років.
"Якщо виключити з законопроєкту норму про зберігання дров -- це буде прийнятно. Ті, хто займається незаконною вирубкою дерев, повинні нести карну відповідальність. Проте покарання за їх зберігання виглядає нелогічно. За продаж викраденого майна передбачено обмеження або позбавлення волі на термін до трьох років", -- зазначив у розмові з Фокусом Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери".
Адвокат підкреслює, що отримати документи на старі вирубані дерева на приватній території неможливо. Інший цікавий момент полягає в тому, що за крадіжку таких самих дров покарання буде менш суворим.
"Навмисне порушення закону має менш суворе покарання, ніж прагнення законопослушного громадянина забезпечити свою родину теплом взимку. Дрова не заготовляються для будівництва елітних будинків в Іспанії, придбання розкішних яхт, земельних ділянок чи новітніх моделей iPhone. Основна мета селян – зігріти своїх близьких, а за це їх карають 7 роками позбавлення волі?" – ставить риторичне питання юрист.
Водночас правоохоронні органи мають досить чітке уявлення про браконьєрів, які займаються незаконною вирубкою лісів у Карпатах та інших областях. У жовтні 2024 року проєкт NGL.media представив розслідування, яке показало, що протягом останніх 20 років в українській частині Карпат було знищено 161 тисячу гектарів лісу. Це становить майже 10% всього лісового покриву, що еквівалентно площі таких міст, як Київ, Харків, Одеса, Львів, Івано-Франківськ та Тернопіль, об'єднаних разом. В Україні до 70% великих рубок проводиться незаконно.
"Але якщо у жителя села знайдуть дрова, він стане злочинцем. Простежуються історичні аналогії із "законом про п'ять колосків" (ухвалений 7 серпня 1932 року закон став провісником Голодомору, за розкрадання колгоспного майна, зокрема колосків, що перезимували під снігом на полі, передбачався розстріл на місці з конфіскацією майна. Пом'якшувальні обставини давали право на 10 років ув'язнення в таборах. -- Ред.)", -- зауважив Кравець.
Після вступу в дію нового закону перевіряльники на місцях отримають нові повноваження. Якщо вони вирішать накласти штраф на громадян, їм буде достатньо лише запитати документи на дрова, коментує Олег Попенко, експерт у сфері житлово-комунального господарства, тарифів та управлінських питань.
"Спробуй довести, що дрова, які ти використовуєш, отримані законно з твоєї ділянки, а не викрадені. Нагадаю, що в липні цього року Кабінет Міністрів України прийняв рішення, що дозволяє безкоштовно заготовляти дрова для власних потреб, не завдаючи шкоди лісам, а також збирати залишки після заготівлі деревини, які залишають лісгоспи," – роз'яснює експерт Фокусу.
Є ймовірність, що українцям більше не дозволять збирати гілки чи стовбури дерев на узбіччях для опалення своїх домівок. У будь-який момент правоохоронці можуть з'явитися і запитати документи на ці дрова.
Попенко підкреслює, що незаконні лісопильні підприємства, які реалізують дрова і на які спрямований законопроєкт 9665, є власністю державних лісгоспів.
"Лісопилку не можна встановити без погодження з лісгоспом. Чи не варто замість штрафів задуматись про людей? Потрібно активізувати програму "ДроваЄ". Якщо ви не змогли забезпечити населення дровами на зимовий період, то хоча б не карайте тих, хто намагається подбати про себе самостійно," – резюмував Попенко.
Фокус раніше повідомляв про державну допомогу на купівлю дров для українців: одній родині на опалювальний період надається субсидія в розмірі 16 234 гривні. Щоб отримати цю допомогу, необхідно звернутися до органів соціального захисту та надати інформацію про доходи родини.
Нагадуємо, що в Україні вже стартував опалювальний сезон. Фахівці очікують, що запасів газу вистачить, за умови, що зима буде помірно теплою.
