В Министерстве юстиции разъяснили ключевые аспекты, касающиеся секретного завещания, завещания с условием и завещания, составленного супругами.
В Министерстве юстиции разъяснили, в чем заключаются основные отличия между секретным завещанием, завещанием с условиями и завещанием, составленным супругами.
Завещание представляет собой индивидуальное указание гражданина, которое вступает в силу в случае его смерти. Это право на составление завещания принадлежит исключительно лицам, обладающим полной гражданской дееспособностью.
Полная гражданская дееспособность присуща индивидууму, который достиг возраста 18 лет и обладает способностью самостоятельно осуществлять гражданские права, а также нести ответственность за свои действия в случае их нарушения. Завещатель вправе в любое время вносить изменения в завещание или полностью его отменить. Существуют различные категории завещаний:
Заповіт з умовою
Оскільки заповіт є індивідуальним вираженням волі особи, відповідно до положень Цивільного кодексу України, особа, що складає заповіт, має право вказати умову, за якою право на спадкування здійснюватиметься тільки за виконання певних умов, що зазначені у документі.
Умови заповіту мають бути спрямовані на користь спадкоємців, а не проти їх інтересів. Особливість цього заповіту полягає в тому, що умова визначена в заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Особа, призначена в заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання цієї умови від неї не залежало.
При перевірці нотаріусом виконання спадкоємцем умови, визначеної спадкодавцем у заповіті, нотаріусу повинні бути надані документи, які з безспірністю підтверджують виконання ним цієї умови. У випадку сумнівів щодо дійсності таких документів чи їх неповноті або у разі ненадання їх спадкоємцем, нотаріус не вправі оформляти спадкові права та видавати на ім'я такого спадкоємця свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Спільний заповіт подружжя можна виразити як "колективна воля подружньої пари".
Цивільне законодавство надає подружжю можливість укладати спільний заповіт стосовно майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Таке майно включає все, що було набуте в період шлюбу, незалежно від наявності чи відсутності самостійного доходу у одного з партнерів з поважних причин. Заповіт охоплює лише ту частину активів, яка є спільною власністю подружжя, тобто придбану за спільні кошти під час шлюбу. Основною особливістю цього типу заповіту є те, що у разі смерті одного з подружжя, його частка в спільній власності переходить до другого подружжя, яке залишилося живим. На майно, зазначене в заповіті, нотаріус накладає заборону на відчуження, і лише після смерті останнього з подружжя спадкові права отримують особи, вказані в заповіті.
Таємний заповіт
Таємний заповіт посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Таємний заповіт подається нотаріусу особою, що його склала, у заклеєному конверті. На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним. Про прийняття секретного заповіту на зберігання нотаріус на прохання заповідача може видати відповідне свідоцтво. У разі смерті заповідача нотаріусу подається свідоцтво про його смерть, після чого призначається день оголошення змісту заповіту.
Конверт з таємним заповітом відкривається нотаріусом у присутності зацікавлених осіб та двох свідків. Після цього оголошується зміст документа. Якщо з тексту заповіту неможливо з'ясувати дійсні наміри заповідача щодо розподілу майна після його смерті, нотаріус пояснює зацікавленим особам їхні права на інтерпретацію змісту заповіту. У такому випадку спадкоємці будуть тлумачити волю спадкодавця, а не сам документ.
