Тут зібралася ціла команда: футбольні близнюки та їхній вплив на український і міжнародний спорт.

Щороку в серпні світ святкує Міжнародний день близнюків. У футболі теж є свої відомі тандеми, і Максим Розенко згадує деякі з них.

Феномен близнюків є предметом інтересу та дослідження наукової спільноти. Приміром, близнюки можуть спілкуватися між собою на мові, незрозумілій для інших, що називається криптофазією. Однак, як назвати явище, коли обидва близнюки вирішують досягати вершин у футболі, наука ще не встановила. Незважаючи на це, вони додають футбольному світу особливий колорит, хоча їхні досягнення зазвичай різняться. Це не дивно — переможець завжди один, і комусь доводиться поступатися.

В українському чемпіонаті в 90-х у складі шепетівського Темпа, а потім і тернопільської Ниви грали брати Капанадзе -- Автанділ і Таріел. Славу футболістів їм напророкувала ще акушерка в пологовому будинку, яка, приймаючи пологи, вигукнула: "О, та тут ціла команда". Цікаво, що в Темпі частіше забивав Таріел, а в тернопільській Ниві в кращі бомбардири вибився Автанділ.

Це пов'язано з тим, що протягом усієї своєї кар'єри брати грали в півзахисті, тоді як у "Ниві" Автанділа перевели на позицію форварда. До речі, Автанділ також краще навчався у порівнянні з братом, часто приходячи йому на допомогу як у школі, так і в інституті. Однак, на цьому їхні відмінності закінчуються. Навіть у дітей їхніх сімей спостерігався схожий порядок народження: спочатку у обох з'явилися сини, а потім дочки.

Українські уболівальники зі стажем добре пам'ятають півфінал Кубку Кубків 1975 року, між київським Динамо і нідерландським ПСВ. Тоді підопічні Валерія Лобановського виграли двоматчеву дуель (3:0 і 1:2), а в складі суперника на поле вийшли Рене і Віллі ван дер Керкхоф -- футболісти, які зіграли на чемпіонаті світу-1978.

Ні в житті, ні на футбольному полі вони не були схожі характерами. Рене за свої швидкісні забіги по правому флангу отримав прізвисько "Ракета", а за межами футбольного поля був відомий своїми нічними пригодами. А ось Віллі вів серйозний спосіб життя, на поле виконував функції плеймейкера і багато тренерів захоплювалися його світлою головою.

Естафету від дер Керкхоф у нідерландській збірній перейняли брати де Бур — Франк та Рональд. Після завершення кар'єри Франк здобув визнання, а Рональд — повагу. Франк зіграв за національну команду 112 матчів, тоді як Рональд провів 67 ігор. На заході своєї ігрової кар'єри вони обидва вирушили до Катару в пошуках легіонерського досвіду.

Близнюки Ервін і Хельмут Кремерс з Німеччини мають схожу долю. Обидва починали в Боруссії з Менхенгладбаха. У різні роки майже одночасно зламали руки, травмували ноги, отримали травми стопи та ахіллесового сухожилля. І на пенсію пішли теж одночасно, так що заздрити один одному їм не доводиться.

Якщо не брати до уваги, що Хельмут Кремер здобув титул чемпіона світу у 1974 році, а Ервіна виключили з заявки збірної Німеччини на цей турнір через дисциплінарні порушення. Хоча саме Ервін мав більше виступів за бундестім, зігравши 15 матчів та забивши 3 голи. Хельмут, у свою чергу, провів лише 8 матчів за національну команду. Ще одна відмінність між братами полягала в їхніх ігрових позиціях: Ервін грав у нападі, тоді як Хельмут виступав у захисті.

Брати Ларс і Свен Бендер разом грали в команді "Баєр Леверкузен" на позиціях півзахисників. Окрім клубних досягнень, обидва футболісти мають виступи за національну збірну Німеччини. Вони також були частиною олімпійської команди, яка здобула срібні медалі на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро в 2016 році. Ларс може похвалитися ще й бронзовою медаллю чемпіонату Європи 2012 року, що проходив в Україні та Польщі. Свен, у свою чергу, двічі ставав чемпіоном Бундесліги і володарем Суперкубка Німеччини у складі "Боруссії Дортмунд".

Хаміт Алтинтоп народився на 10 хвилин раніше, ніж його брат-близнюк Халіл. Вони з'явилися на світ у німецькому місті Гельзенкірхен, але обидва вирішили представляти збірну Туреччини. Кар'єра Хаміта була більш успішною: він увійшов до символічної збірної Євро-2008 за версією ФІФА і грав за такі команди, як "Шальке-04", "Баварія", "Реал" та "Галатасарай". Халіл також мав значні досягнення, виступаючи за "Кайзерслаутерн", "Шальке-04", "Айнтрахт", "Трабзонспор" і "Аугсбург". Обидва брати розпочали свої футбольні кар'єри у клубі "Ваттеншайд" у 2000 році.

За національну команду Швейцарії грали брати-близнюки Дегени. Філіп навіть взяв участь у матчі проти збірної України в 1/8 фіналу чемпіонату світу 2006 року, який проходив у Німеччині, тоді як його брат Давид залишився на лаві запасних.

Філіп зміцнював захист таких команд, як швейцарські Арау і Базель, дортмундська Боруссія, Ліверпуль та Штутгарт. Давид, за винятком не зовсім вдалого періоду в менхенгладбаській Боруссії, провів всю свою ігрову кар'єру в Швейцарії. Він грав разом із братом за Арау і Базель, а без нього — за Янг Бойз.

22 лютого 1973 року в родині тбіліських лікарів Арвеладзе народилися близнюки -- Шота та Арчіл. Стопами батьків вони не пішли, а записалися у футбольну школу імені Месхі. Крок за кроком хлопці доросли до збірної Грузії та разом були запрошені до турецького Трабзонспора. Але потім шляхи-дороги братів розійшлися.

Арчіл віддавав перевагу синиці в руці, тоді як Шота активно і з успіхом мандрував Європою, граючи за такі клуби, як амстердамський "Аякс", шотландський "Рейнджерс", голландський АЗ і іспанський "Леванте". Виступаючи за національну збірну Грузії, Шота провів 60 матчів і забив 26 голів. За рішенням Грузинської федерації футболу, 11-й номер у збірній закріплений за ним назавжди.

До того, як спалахнула зірка Мохамеда Салаха, найвідомішими футболістами Єгипту вважалися близнюки Хоссам та Ібрагім Хассан. Але, не дивлячись на свій родинний статус, один з них став "енергетичним вампіром" іншого. Хоссам був на голову вище свого брата за всіма показниками. Він і кращим гравцем Африки ставав, і рекорд за кількістю матчів за свою збірну встановлював -- 160.

Коли ж його запросили пограти в Європі, то неодмінною умовою він ставив запрошення Ібрагіма. Власникам грецького ПАОК, а потім і швейцарського Ксамакса довелося погоджуватися. Ось тільки Ібрагім негативно впливав на імідж свого прізвища. У той час як Хоссам в поті чола відпрацьовував свої гроші, Ібрагім встиг завоювати славу костолома на футбольному полі. Тому захисника-грубіяна на поле випускали не часто. Однак, брат терпів і вперше перейшов в новий клуб без свого "сателіта" лише в 34-річному віці.

Близнюки Борис і Григорій Баранці завжди намагалися залишатися разом, навіть у професійній сфері. У 2005 році вони спільно перейшли до Спартака з Івано-Франківська, у 2006-му приєдналися до Газовика-Скали та ФК Львів. У 2010 році їхній шлях пролягав до львівських Карпат, у 2011-му — до київської Оболоні. У 2013 році брати перейшли до Ниви Тернопіль, у 2014-му — до Зірки з Кіровограда, а у 2016 році їхнім новим клубом став Рух Винники.