Усілякі місця, такі як стерня, багаторічні трави, просапні культури та неорні землі, стають ареною для поширення та шкоди, яку завдають миші.
15 вересня 2024 року, 16:23 "Агро Перспектива" (Київ) – У всіх регіонах, де є стерня, багаторічні трави, просапні культури та неорні землі, спостерігається активність мишоподібних гризунів. Їхня чисельність варіюється від 1 до 2, а максимум до 4-6 колоній на гектарі (особливо у Вінницькій, Волинській та Рівненській областях). Основним видом, що переважає, є звичайна полівка. У посівних площах буряків, моркви та картоплі, а також у приватних господарствах, гризуни пошкодили близько 3% бульб і коренеплодів. Для ефективної боротьби з мишоподібними гризунами важливо проводити своєчасну та якісну зяблеву оранку, яка позбавляє їх харчових ресурсів і безпечного укриття. Якщо на гектарі посіву виявлено 3-5 або більше життєздатних колоній, це сигналізує про потенційну загрозу серйозних ушкоджень рослин, що вимагає застосування родентицидів для їх захисту.
На території Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської та Чернігівської областей спостерігається активність злакових мух (6-12 особин на 100 рослин), а також відзначається розвиток злакових попелиць і цикадок на сходах озимої пшениці. У Одеській області триває процес заселення полів гусеницями другого покоління озимої совки, які охопили 6% від загальної площі з чисельністю 0,5-1 особина на квадратний метр. Віковий розподіл шкідників складає: перший вік – 85%, другий – 10%, третій – 5%. Попри посушливі умови, в лісостепових і поліських районах на падалиці спостерігаються ураження рослин борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, а також місцями бурою листковою іржею та іншими хворобами, що можуть стати джерелом інфекції для посівів озимих зернових у 2025 році. Важливо враховувати, що ці патогени в першу чергу вражатимуть нетоксиковані сходи, які потребуватим хімічного захисту.
У степових та лісостепових регіонах, на полях після стерньових попередників, спостерігається активний вихід жуків хлібної жужелиці (від 0,5 до 3 особин на квадратний метр в Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях), а в деяких місцях вже відбувається відкладання яєць. Посушливі умови не сприяють масовому розвитку личинок. Важливу роль у зменшенні чисельності хлібної жужелиці відіграють організаційні та агротехнічні заходи, зокрема дотримання сівозмін, обмеження частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне та без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробка ґрунту за технологією напівпару, знищення падалиці та сівба в другій половині оптимальних термінів.
Сонячна, тепла та жарка погода сприяла активному розмноженню та живленню хрестоцвітих блішок у посівах озимого ріпаку, особливо в крайових зонах полів. У 12-36% обстежених площ культури виявлено фітофага з щільністю 0,5-2, максимальним показником 3-5 особин на квадратний метр, що призвело до пошкодження 1-7% рослин у легкій формі. Локально зафіксовано ушкодження 1-9% рослин личинками ріпакового пильщика, дротяниками, гусеницями озимої совки та біланами. У господарствах Дніпропетровської та Чернівецької областей спостерігається заселення 3% рослин білокрилкою. При наявності 3-5 блішок на квадратному метрі, за умови теплої сонячної погоди, озимий ріпак захищають дозволеними препаратами. У господарствах Тернопільської області на 0,3-1% рослин виявлено ураження чорною ніжкою.
На пізніх посівах соняшника спостерігається розвиток білих і сірих гнилей, які уражають від 1 до 8% рослин. Також відзначаються випадки фомозу, септоріозу, пероноспорозу та іржі, які можуть вражати 2-6% рослин, а в окремих випадках до 20% у Кіровоградській та Тернопільській областях. Соняшниковий вовчок паразитує на 4-10% рослин. У степових регіонах фіксуються шкідники, такі як соняшникова вогнівка та шипоноска, а також гусениці бавовникової совки та лучного метелика, які вражають 5-12% рослин.
На деяких незібраних плантаціях цукрових буряків триває поширення таких захворювань, як церкоспороз, фомоз, рамуляріоз та борошниста роса. Ступінь ураження варіює від 2 до 8%, з максимумом у 23-36% рослин, що спостерігається в Волинській, Рівненській, Сумській та Тернопільській областях. У фермерських господарствах Вінницької та Хмельницької областей на 4-10% коренеплодів виявляються ознаки захворювань, таких як парша (звичайна та пояскова), а також різні види гнилі (суха та хвостова) і дуплістість.
У посівах кукурудзи завершується цикл розвитку гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика. Вони, чисельністю від 0,5 до 1 екз. на рослину, завдали шкоди до 5% рослин та 1-8% качанів у таких областях, як Дніпропетровська та Одеська. Відзначається, що з дозріванням врожаю та зів'яненням рослин вплив гусениць зменшується. У південних, східних, центральних, а в деяких випадках і західних регіонах, гусениці бавовникової совки, що живляться качанами кукурудзи, виявляються у кількості 1-3 екз. на рослину, завдаючи шкоди 1-8% рослин. Серед хвороб, що розвиваються, спостерігається гельмінтоспоріоз, який уражає 2-10% рослин (Львівська та Рівненська області). Симптоми пухирчастої сажки зафіксовані в більшості регіонів на 2-12% рослин, тоді як летюча сажка виявляється на 1-3% рослин. На качанах, що зазнали шкоди від гусениць кукурудзяного метелика та бавовникової совки, спостерігається розвиток фузаріозу (4-6%), а в окремих випадках – бактеріозу.
Для забезпечення здорового зерна та збереження якості насіння важливо дотримуватися швидких термінів збору, сушіння, уникати механічних ушкоджень зерна, а також слідувати рекомендованим умовам зберігання.
У посівах сої триває активний розвиток та живлення гусениць акацієвої вогнівки, листогризучих совок та павутинного кліща. Аскохітоз, септоріоз, пероноспороз, церкоспороз, іржа, бактеріальний опік, осередковий фузаріоз, а також жовта і зморшкувата мозаїка охоплюють від 2 до 10% рослин. За 14 днів до збору врожаю, при вологості насіння 35-40%, проводиться десикація посівів із використанням дозволених препаратів.
На плантаціях капусти, що дозрівають пізніше, триває активний розвиток гусениць листогризучих совок, біланів і молей. Також рослини піддаються атаці блішок і попелиць. Бактеріозні захворювання, такі як слизистий і судинний, вразили 8% рослин. Фомоз і пероноспороз торкнулися 1-3% насаджень. Гідротермічні умови наразі не сприяють розвитку фітофторозу та верхівкової гнилі. Макроспоріозом і альтернаріозом уражено до 18% томатів.
На багаторічних травах та неугіддях Дніпропетровської, Одеської та Херсонської областей спостерігається літ III факультативного покоління лучного метелика, а також процес яйцекладки та виходу гусениць. На цих територіях інтенсивність льоту метеликів становить 3-10 особин на кожні 10 кроків, тоді як чисельність гусениць коливається від 0,5 до 1 особини на квадратний метр.
У аграрних підприємствах регулярно проводиться фітосанітарний контроль за посівами сільськогосподарських рослин, як зазначено у повідомленні Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.
