Під егідою гранту. Михайло Винницький ділиться першими результатами вступної кампанії-2024.

Ми вже звикли підбивати підсумки вступних кампаній за однаковою схемою: аналізуємо, які університети обрали абітурієнти з високими балами, куди надійшло більше заяв тощо. Однак цього року ситуація суттєво змінилася – вперше в Україні було впроваджено систему грантів. Це дозволяє по-іншому осягнути процес вступу та оцінити деякі результати, які вже відображені в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Про нововведення та їх наслідки ZN.UA поспілкувалося з заступником міністра освіти і науки Михайлом Винницьким.

-- Пане Михайле, найбільше нововведення цієї вступної кампанії -- система освітніх грантів. Як вона вплинула на вступ? Чи виправдала себе ця ідея -- можливо, краще було б просто збільшити кількість бюджетних місць в університетах?

На мою думку, система грантів, яку ми тестували в ході цієї вступної кампанії, мала позитивний вплив на результати. У попередні роки пропорція студентів, які вступали на бюджетні місця та на контракт, складала приблизно 40% до 60%. Це відбувалося, незважаючи на законодавчу норму, яка вимагає, щоб державне замовлення на вищу освіту становило 50% від випускників одинадцятого класу. Протягом останнього десятиліття ця вимога на практиці майже ніколи не виконувалася. Однак цього року ми вперше спостерігаємо, що близько 50% вступників отримують державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти. Хоча не всі студенти мають 100% покриття вартості навчання, і співвідношення тих, хто отримує фінансову допомогу, до тих, хто фінансує своє навчання повністю, ще не досягло бажаних 60% до 40%, проте ми, безсумнівно, зробили важливий крок у правильному напрямку цього року.

Якщо ми просто збільшимо кількість бюджетних місць, це може призвести до ситуації, коли не всі з них будуть заповнені. Минулі досвіди показують, що коли уряд намагався розширити держзамовлення для певних спеціальностей, часто бюджетні місця залишалися вакантними. Держава проголошує: "Ми потребуємо більше спеціалістів у цій сфері і готові це фінансувати", але у абітурієнтів зовсім інші пріоритети. Вони не завжди готові обирати ті спеціальності, які справді затребувані на ринку праці або рекомендовані державою. Багато вступників воліють обирати інші напрямки, навіть якщо це передбачає платне навчання. Раніше процес вступу був досить простим — або ти отримуєш бюджетне місце (де держава покриває всі витрати на навчання), або контрактне (якщо маєш можливість його оплатити, бо держава не бере на себе жодних витрат). Інших варіантів не існувало.

-- Тобто гранти -- це додатковий фільтр, який дає змогу побачити й підтримати сильних абітурієнтів, які не пройшли на контракт?

Отже, серед тих, хто не зміг отримати бюджетне місце, є багато талановитих абітурієнтів. Тому держава, яка піклується про розвиток людського капіталу, надає їм можливість вступити до бажаних навчальних закладів і фінансово підтримує їхні прагнення. Гранти отримують лише ті, хто демонструє високі результати на НМТ. Ринок праці постійно змінюється, і важко передбачити, які спеціальності стануть актуальними через чотири-п'ять років, коли сучасні студенти закінчать навчання. Проте освічені, здатні до навчання та професійного розвитку люди завжди будуть потрібні країні.

З іншого боку, деякі професії, безсумнівно, залишаться актуальними в майбутньому, зокрема, вчителі. Варто зазначити, що цього року на бюджетну форму навчання за спеціальністю "середня освіта" зараховано найвищу кількість студентів – 6100. Крім того, ще 2500 осіб навчатимуться за контрактом, з яких 300 отримали гранти.

-- І це означає, що серед тих, хто опановуватиме професію вчителя на контракті, пристойно склали НМТ лише 300 осіб, тобто кожен восьмий. Держзамовлення на вчителів найбільше, але набір не найякісніший: середній конкурсний бал тих, хто вступив на бюджет, -- близько 140, водночас на журналістику, право, фінанси -- близько 180.

На жаль, проблема, про яку йдеться, спостерігається у спеціальності "середня освіта", адже вона, м'яко кажучи, не викликає великого інтересу у абітурієнтів з високими балами. Це, без сумніву, пов'язано з невисокими початковими зарплатами вчителів. Міністерство активно займається цим питанням, про що неодноразово заявляв міністр Оксен Лісовий.

-- Було б цікаво дізнатися, які університети взяли найбільше грантів. Адже кількість грантів -- це кількість сильних студентів, які не змогли вступити в певному ЗВО на бюджет, хоча мали високі бали НМТ. І це свідчить про дві речі. Перша -- серйозний вступний конкурс, коли навіть із високими балами можна не потрапити на бюджет. Друга -- кількість невипадкових студентів, які йдуть саме до конкретного університету. Вони готові навчатися там навіть на контракті, хоча могли б спробувати вступити деінде на бюджет.

Якщо проаналізувати дані про кількість грантів, отриманих університетами, то лідерами є два навчальні заклади з Львова — Львівський національний університет імені Івана Франка, який отримав 1262 гранти, та Національний університет "Львівська політехніка" з 1154 грантами. Наступні в рейтингу — Київський національний університет імені Тараса Шевченка (990 грантів), Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (588) та Києво-Могилянська академія (531). Втім, більш доцільно порівнювати не абсолютну кількість грантів, а їх відсоток серед студентів на контрактній основі, адже великі університети мають більшу ймовірність залучення більшої кількості абітурієнтів з грантами. Відношення таких абітурієнтів до всіх контрактників слугує показником того, в які навчальні заклади прагнуть вступати найталановитіші студенти, куди "перенаправляються фінанси, що супроводжують студентів". Цей показник є особливо важливим для університетів, які пропонують різноманітні спеціальності, як-от класичні або політехнічні навчальні заклади.

-- Якщо подивитися на відсоток студентів із грантами, беззаперечними лідерами є три університети -- УКУ, KSE та НАУКМА. Причому УКУ продемонстрував абсолютний рекорд, і не вперше. Я склала перелік університетів, де близько половини й більше студентів-контрактників отримали грант. Як би ви прокоментували ці дані?

Табл.1. Відсоток студентів-контрактників, які отримали гранти (вступ на базі повної загальної середньої освіти на бакалавра, денну форму навчання)

Джерело: ЄДЕБО.

Примітка: сюди не потрапили три великі університети, які також мають високий відсоток грантів: КНУ імені Тараса Шевченка -- 39%, НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" -- 32% та "Львівська політехніка" -- 31%.

-- Із даних про вступ із грантами видно, що абітурієнти вважають якісною освіту в двох приватних навчальних закладах (УКУ та КШЕ) -- туди вступають із високими балами, й уперше цього року держава змогла фінансово підтримати наміри цих сильних абітурієнтів, надавши їм гранти. Але слід наголосити, що, на жаль, мала присутність інших приватних університетів у цій таблиці показує, що ці два заклади є радше винятками, ніж характерними прикладами якості приватної освіти в Україні.

Щодо медичних ЗВО, хочу зазначити, що в нас є три великі університети, які дуже відрізняються від решти, -- в Києві, Львові, Вінниці. Чимало грантів отримали мистецькі заклади вищої освіти, й це свідчить про те, що в нас творчі вступники також здобувають високі бали на ЗНО/НМТ. Держава фінансує творчі професії, але не через пряме держзамовлення, а через механізм "гроші за студентом", і це надзвичайно позитивно, адже творчість однозначно буде запорукою майбутнього інноваційного розвитку економіки.

Все ж таки варто врахувати, що лідери таблиці переважно не пропонують освітніх програм зі спеціальностей, украй потрібних українській економіці: в них немає програм із підготовки вчителів, фахівців із природничих і математичних спеціальностей, інженерів-будівельників тощо. Глибший аналіз розподілу грантів серед абітурієнтів показує, що цей фінансовий інструмент допоміг тим, хто цього року вступав саме на необхідні для економіки спеціальності, але не такою мірою, як відображено в таблиці.

Приблизно сім тисяч вступників вирішили не брати бюджетні місця. Чи є вже інформація про причини такого вибору?

-- За уточненими даними, абітурієнтів, яким було запропоновано бюджетне місце і які від нього відмовилися, цього року було 6284. Із них 4842 (77%) вступили до українських університетів (приватних чи державних) на контракт. Серед таких вступників достатня кількість скористалася державним грантом, аби вступити справді туди, куди хотіла, а не туди, де було бюджетне місце.

Серед 6284 вступників 1442 особи вирішили не скористатися бюджетними місцями і не вступали до жодного українського ЗВО. Найімовірніше, вони обрали навчання за кордоном. Це, безумовно, викликає сум, адже ми втрачаємо талановиту молодь, що є серйозною втратою для нашої країни. Проте, в умовах війни ця цифра виглядає досить незначною — вона складає менше ніж 1% від загальної кількості вступників цього року, і приблизно 2% від тих, хто отримав пропозицію на бюджетне місце. Втрата навіть кількох найкращих абітурієнтів завжди є негативом. Проте приємно відзначити, що цього року справді небагато топових вступників вирішили навчатися в закордонних університетах. Це свідчить про привабливість та конкурентоспроможність української вищої освіти, а також про патріотизм нашої молоді.

Цього року психологія виявилася найзатребуванішою спеціальністю, отримавши найбільшу кількість заяв від абітурієнтів. Ця сфера навіть обійшла такі популярні напрямки, як менеджмент, право та філологія. Подібна ситуація трапляється вперше. Які ж причини такого вибору студентів?

-- Напевно, тому, що така ситуація в країні -- психологія зараз є дуже затребуваною. Бюджетних місць на психологію в нас було 1091, на контракт вступили ще 8700 осіб, із них отримали грант 2115.

Якщо розглянути спеціальності в ІТ-сфері, такі як комп'ютерні науки, програмна інженерія, кібербезпека, системний аналіз та інші, можна виявити цікаві цифри: 8298 абітурієнтів отримали бюджетні місця, тоді як 10 314 вступили на контрактній основі. З них 3232 студенти (майже третина) отримали державний грант, який покриває частину вартості контракту. Ці дані мають велике значення, враховуючи тенденції розвитку української економіки.

У цьому році значно скорочено державне замовлення на спеціальності, що відповідають ринковим трендам, та натомість збільшено на ті, які є актуальними для потреб держави. Ми фактично повідомили абітурієнтам, що якщо вони прагнуть навчатися на менеджменті, праві або журналістиці, то нехай обирають ці напрями, але мають покривати витрати на освіту самостійно, оскільки ринок праці за цими спеціальностями перенасичений і навряд чи це зміниться в найближчому майбутньому. Наприклад, на бюджетну форму навчання з менеджменту зарахували 670 студентів, тоді як на контрактній основі – 10 224, з яких лише 466 осіб (4,5%) отримали гранти.

-- Отже, кількість контрактників на тій чи тій спеціальності показує, наскільки не збігається держзамовлення з бажаннями абітурієнтів. Судячи з кількості контрактників, на ринку праці однаково буде надлишок фахівців із кон'юнктурних спеціальностей. Ось приклади з ЄДЕБО.

Таблиця 2. Пропорції між бюджетними та контрактними студентами за спеціальностями (вступ на основі повної загальної середньої освіти для отримання ступеня бакалавра в денній формі навчання)

Джерело: ЄДЕБО.

Ці відомості вказують на кілька тенденцій.

Перш за все, вступники та державні органи спільно реагують на прогнозовані потреби ринку в інформаційних технологіях. Для комп'ютерних спеціальностей було виділено велику кількість бюджетних місць, а також значна частина абітурієнтів, які не змогли потрапити на ці місця, отримали гранти, що частково компенсують витрати на навчання за контрактом.

Друга. Кількість місць, визначених державним замовленням, повністю відповідає числу абітурієнтів, які прагнуть вступити на освітні програми за високодефіцитними спеціальностями, такими як фізика та астрономія, авіаційна та ракетно-космічна техніка, хімічні технології, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Було б бажано, щоб більше вступників обирало ці напрями, проте для стимулювання цього процесу варто застосовувати не лише державне замовлення, а й інші методи, зокрема забезпечення конкурентоспроможних зарплат для випускників цих професій як у приватному, так і в державному секторах.

Третій аспект. У цьому році кількість бюджетних місць для так званих кон'юнктурних спеціальностей, таких як маркетинг, фінанси та економіка, була знижена. Залишено можливість для найталановитіших абітурієнтів отримати бюджетні місця, а також певна кількість студентів вступила на освітні програми за рахунок грантів. На жаль, результати НМТ абітурієнтів у цих галузях не дозволили більшості з них отримати державний грант, що вказує на низький середній бал вступників на ці популярні спеціальності.

-- Чи багато цього року пільговиків?

Серед 66 тисяч абітурієнтів, які отримали бюджетні місця, 9 тисяч становлять пільговики — майже 15% від загальної кількості. Важливо зазначити, що з цих 9 тисяч, 4,5 тисячі — це студенти з тимчасово окупованих територій. Це свідчить про те, що українська освіта залишається затребуваною навіть серед тих, хто живе під окупаційними умовами, причому деякі з них вже більше десяти років перебувають у таких обставинах. Ми повинні зробити все можливе, щоб допомогти цим молодим людям отримати освіту на вільних територіях, де діють українські закони. Це наші громадяни, які необхідні нашому суспільству. Ще близько 4300 із пільговиків — це діти загиблих військових та учасники бойових дій, які повертаються і відновлюють своє місце в суспільстві. Коли ми розглядаємо цю категорію пільговиків, стає очевидним, що вони потребують особливої підтримки та уваги. Тому важливо підходити до питання пільг з чітким розумінням їхньої значущості.

Я не заперечую проти пільг, але виступаю проти способу їх надання. На мою думку, вступ має базуватися на знаннях, тоді як пільги повинні бути реальними й матеріальними — соціальні виплати, забезпечення житлом, можливості працевлаштування.

-- Можливо, систему пільг із часом буде переглянуто в бік надання соціальних грантів. Тобто якщо ти добре вчишся й належиш до пільгової категорії студентів, то зможеш отримати соціальний грант. Далі ти можеш підтвердити навчанням, здобутками, що справді хочеш і можеш здобувати освіту, -- й отримуватимеш такий грант щороку. Така ідея є, але можу сказати, що це точно не перспектива найближчих двох-трьох років. І річ тут не лише в нестачі коштів. Поки в нас ідуть активні бойові дії і є тимчасово окуповані території, поки відбуватиметься первинне відновлення після перемоги, ми навряд чи зможемо щось змінити в системі надання пільг.

Чи розглядаєте ви можливість впровадження нових змін у вступній кампанії 2025 року? Адже підготовка до умов вступу вже стартує.

-- Ні, кардинальних змін не очікується. НМТ буде у форматі "обов'язкові предмети плюс вибірковий". Гранти діятимуть для вступників на бакалаврат (і на магістра медицини) паралельно з держзамовленням, можливо, спробуємо впровадити гранти для вступу на магістерський рівень. Розпочаті трансформації системи, зокрема в структурі мережі, триватимуть. Ми запряглися надовго, треба завершити розпочате, щоб закріпити, -- але еволюційно, без революцій чи раптових змін.