Чому Україна може атакувати нафтобази Росії: експерт розкриває мотиви та можливі наслідки

Знищення нафтосховищ може стати для Росії значно більш болісним і паралізуючим кроком, ніж інші спроби вплинути на її воєнно-політичний режим.

Військово-політичний експерт з групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко роз'яснив, чому після вдалих атак на російські нафтопереробні заводи Україна зараз сфокусувала свою увагу на нафтобазах.

Про це Коваленко повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Оглядач підкреслив, що з кінця 2023 року почалися регулярні атаки на російські нафтопереробні заводи. Це спричиняло їхнє тимчасове зупинення та необхідність проведення ремонтних робіт, однак вони знову відновлювали свою діяльність.

"Як зазначив Коваленко, нафтопереробний завод можна порівняти з невеликим містом. Для його зупинки на рік або більше необхідний значно потужніший засіб ураження, ніж дрон із бойовою частиною, що містить 30 кг вибухових речовин. Такий дрон міг би тимчасово зупинити роботу НПЗ, але не паралізувати його на довгий період. Водночас нафтобази - це зовсім інша справа."

Він зазначив, що значна кількість російських нафтобаз знаходиться в зоні досяжності українських дронів-камікадзе, здатних долати відстань до 2500 км. Таких нафтобаз налічується сотні - від малих до великих. Проте, ключовим фактором є не стільки кількість самих баз, скільки число резервуарів, які вони обслуговують. До початку атак їх було понад 2500.

"Суть у тому, що в Росії обмежена кількість резервуарів, відновлення яких або будівництво нових навіть після ураження звичайним дроном-камікадзе займає набагато більше часу, ніж відновлення після аналогічного удару по нафтопереробному заводу. Але найважливіше те, що кількість цих резервуарів у міру завдавання ударів зменшується і зменшується. Причому ефект від таких акцій значно болючіший, ніж від ударів по НПЗ", - пояснив аналітик.

Читайте провідні новини дня:

Одним з наслідків атак на російські нафтобази, за словами Коваленка, є підвищений коефіцієнт корисної дії.

"Наприклад, на нафтову базу, де розміщено 20-30 резервуарів, прямують 10 дронів-камікадзе. І навіть якщо дев'ять із них будуть збиті засобами протиповітряної оборони, то один все одно досягне своєї цілі і знищить один резервуар. А від цього спалахує сусідній, а за ним ще один - і так може вигоріти вся нафтобаза. У Пролетарську ми були свідками такого розвитку подій", - зауважив оглядач.

Другий важливий аспект - вплив на фронт, адже завдяки знищенню нафтобаз в ворога будуть проблеми із забезпечення пально-мастильними матеріалами:

Припустімо чисто теоретично, що в радіусі 2500 км окупаційні війська залишаться без жодної робочої нафтобази. Якою буде відстань для постачання паливно-мастильних матеріалів у такому випадку? Скільки часу знадобиться для забезпечення угруповання з понад 550 тисяч військових?

Третій аспект - видобуток нафти. Росія не може зупинити цей видобуток на більшості свердловин. Зокрема, експерт навів звіт від "Роснедра" за 2019 рік, у якому йдеться, що із 2700 родовищ із сумарними запасами у 28,9 млрд. т нафти 600 родовищ економічно невигідні для розробки. Обсяг нафти на збиткових родовищах - 5,7 млрд т.

"А тепер найголовніше. Якщо на наявних здебільшого практично виснажених родовищах зупинити видобуток нафти, їх вже неможливо буде через якийсь час відновити. Практично всі нафтові родовища Росії у патової ситуації - видобувай до останньої краплі, іншого не дано. І навіть коли барель нафти впав у ціні нижче 30 доларів, російські родовища продовжували добувати чорне золото собі на збиток і накопичувати його на нафтобазах в очікуванні кращих часів", - пояснив Коваленко.

Він висловив припущення, що може виникнути ситуація, коли Росія не матиме можливості продавати нафту, і не зможе зберігати її на своїх нафтобазах через їх відсутність. Руйнування резервуарів, яких у Росії обмежена кількість, може призвести до нафтової кризи: коли не лише не буде місць для зберігання, але й постане питання: що робити з видобутою нафтою? Виливати її у поле?

"Удари, спрямовані на, здавалося б, звичайні об'єкти - нафтобази, а не на засоби ППО, штаби або склади з боєприпасами, можуть стати для Росії набагато болючішими та патовими, ніж інші спроби вплинути на воєнно-політичний режим РФ," - підсумував аналітик.

Зазначимо, що 28 серпня дрони Головного управління розвідки вперше здійснили атаку на нафтобазу в Кіровській області Російської Федерації, яка знаходиться на відстані більше 2000 км.