Вчені були вражені станом екосистеми в зоні Чорнобильської АЕС, яка змінилася за майже 40 років після катастрофи.

Як екосистема навколо ЧАЕС адаптувалась до життя після найбільшого викиду радіоактивних речовин в історії людства

Зокрема, у свіжому дослідженні іспанські вчені досліджували популяцію східної деревної жаби, яка виявилася здатною адаптуватися до прийнятних рівнів радіації.

Отже, дослідники встановили, що радіаційне випромінювання не мало жодного впливу на тривалість життя цих істот, а також не викликало підвищеного рівня стресу чи прискореного старіння.

У процесі дослідження вчені обрали більше 200 самців жаб, які відображали різні рівні радіації в усіх зонах поблизу Чорнобильської АЕС.

На основі проведених лабораторних експериментів, дослідники визначили вік жаб, обсяг поглинутої ними радіації, а також концентрацію гормону стресу кортикостерону.

Вони також встановили темпи старіння цих жаб.

Дослідники встановили, що рівні радіації в районі Чорнобильської АЕС є недостатніми для того, щоб викликати хронічні ушкодження у тварин, що мешкають там.

За їхніми висловлюваннями, територія ЧАЕС сьогодні слугує прихистком для диких тварин.

Спостереження за жабами також вказують на їхню здатність адаптуватися до наслідків катастрофи.

Сьогодні низькі рівні радіації є вкрай важливими, проте жаби також навчилися пристосовуватися для виживання в умовах її рекордних концентрацій.