НАТО в обмін на території - це повторення Будапештського меморандуму, - заявив Панич | Еспресо.

Добре, давайте уявимо ситуацію, в якій Україна погоджується на "мирну угоду", як це викладено у статті The Economist: "вступ до НАТО в обмін на частину своїх територій".

Що це означає на практиці?

Україна домовляється з Росією про тимчасову угоду щодо зупинки бойових дій.

У той же час Україна отримує запрошення до НАТО та підписує протокол про вступ (Accession Protocol), в якому де-факто визнаються її кордони в межах територій, що знаходяться під її контролем на сьогодні.

Після цього починається процес ратифікації приєднання України всіма країнами НАТО.

Яка природна реакція Путіна?

Цілком зрозуміло: поки триває процес ратифікації — що може займати багато років — знайти будь-який привід для локального порушення угоди про припинення вогню й повернути в Україні навіть невелику частину території, на яку, згідно з уже підписаним протоколом вступу, поширюються "гарантії НАТО".

Досліджуйте також: У гонитві за "миром"

Тим самим Захід постає впритул перед тим самим вибором, якого він весь цей час щосили уникав: щойно Україна завершує процес приєднання до НАТО - НАТО отримує формальний квиток на війну з Росією.

Перше запитання: чи є ті, хто вважає, що за цих обставин ратифікацію протоколу про вступ України до НАТО коли-небудь буде завершено?

Друге запитання: чи є хтось, хто вважає, що західні політики та експерти не могли прогнозувати подібний розвиток подій?

Третє й останнє питання: чим відрізняється нинішня пропозиція "членство в НАТО в обмін на території" від Будапештського меморандуму?

Витік.

Про автора: Олексій Панич — філософ, активний учасник Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу та блогер.