Які механізми тіньової економіки є найбільш витратними для держави?
координатор експертних колективів Економічної експертної платформи, асоційований спеціаліст CASE Україна
Згідно з оновленими даними Міністерства економіки, рівень тіньової економіки в Україні останніми роками знижувався з 40 до 28%, але у 2023 році зріс до 40% через низку факторів, зокрема пов'язаних з воєнними діями.
Присутність значного тіньового сектора, з одного боку, ускладнює зменшення номінального податкового тягаря, а з іншого – викривляє конкурентні умови. Обидва ці фактори сприяють подальшій тінізації економіки.
Отже, для відновлення та стійкого економічного зростання країни критично важливо звести до мінімуму схеми ухилення від податків. Це можна досягти як через адміністративні заходи, так і шляхом спрощення регуляторних процесів та зменшення податкового тягаря, насамперед за рахунок найбільш деструктивних для економіки прямих податків.
В Україні більша частина податкових надходжень втрачається через широке використання стратегій ухилення від податків та агресивного податкового планування, які активно застосовують великі та середні компанії. Завдяки своїм неформальним зв'язкам ці підприємства отримують чималі можливості для уникнення виконання своїх податкових зобов'язань.
Це підтверджується свіжим аналізом основних схем ухилення від сплати податків, а також оцінками фінансових втрат для держави, які провели експерти Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна. Дослідження, що стосується найбільших схем, було реалізовано за підтримки CIPE та ІСАР Єднання.
Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн та залишається майже без змін для України за останні 8 років. Проте сама структура уникнення податків та обсяги втрат бюджету значно змінюються.
Структурні трансформації, зміни у законодавчій сфері, війна, економічна криза та інші чинники призвели до збільшення випадків зловживань в певних областях, таких як виплата заробітних плат "в конвертах", порушення митних норм, контрабанда та корупційні прояви на кордоні, а також діяльність конвертаційних і/або транзитних центрів (податкові ями, міскодінг, дропи). Водночас спостерігається зменшення зловживань в інших сферах, зокрема в офшорних схемах і BEPS, а також у випадках "скруток" ПДВ, контрафакту та схем у аграрному секторі.
Безперечними "лідерами" у сфері найбільших схем податкової оптимізації стали практики виплати заробітних плат "в конвертах", які спричиняють щорічні втрати бюджету в межах 115-230 млрд грн, а також схеми, пов'язані з контрабандою та сірим імпортом, які, за оцінками, завдають бюджету збитків на рівні 120-167 млрд грн щороку.
В Україні сформувався великий тіньовий ринок праці, зумовлений низькою конкурентоспроможністю країни через високі податки на труд. Серед країн з подібним рівнем економічного розвитку Україна займає лідируючі позиції за величиною податкових та обов’язкових внесків, які підприємства змушені сплачувати з фонду оплати праці. Крім того, застаріле трудове законодавство не відповідає сучасним вимогам ринку праці та створює безліч необґрунтованих бюрократичних бар'єрів для роботодавців.
Тривалий високий рівень сірого імпорту та контрабанди зберігається через нереформовану Державну митну службу, яка потребує комплексних змін. Ці реформи повинні включати відкриті конкурси для набору персоналу, забезпечення належного рівня оплати праці, автоматизацію процедур та введення персональної відповідальності для співробітників. Крім того, досі не налагоджено обмін митною інформацією з сусідніми країнами та торговими партнерами України.
Офшорні схеми та транскордонне переміщення прибутку внаслідок війни, валютних обмежень та високої висхідної вартості обслуговування, що обумовлюється новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші) все більш отримують ознаки "елітарності", тобто залишаються доступними лише великим українським компаніям та заможним українцям. Обсяги втечі прибутків за кордон знаходяться на історично низькому рівні (9-11 млрд грн на рік).
Інші популярні інструменти ухилення/уникнення від оподаткування демонструють різноспрямовані тренди. Запровадження досить обтяжливих процедур адміністрування СЕА ПДВ та автоматичної системи моніторингу (СМКОР) призвело до зниження обсягів формування схемного податкового кредиту, але сьогодні немає підстав вважати, що схеми уникнення від сплати ПДВ та "скрутки" зовсім подолано.
Не вдалося стримати зростання та досягнути будь-яких позитивних зрушень й у сфері боротьби з конвертаційними центрами ("податковими ямами", міскодінг, дропи). Це пов'язано із зволіканням з перезавантаженням чинного неефективного Бюро економічної безпеки України (БЕБ), низькою ефективністю розслідування податкових злочинів, кадровою турбулентністю та загальною невизначеністю ситуації.
Спостерігаються обнадійливі зміни у сфері боротьби з незаконним обігом контрафактної продукції та нелегальною торгівлею, особливо в контексті підакцизних товарів, таких як спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби та нафтопродукти. Проблеми, пов’язані з різкими коливаннями акцизної політики та високим податковим навантаженням, разом зі слабкою роботою правоохоронних органів, призвели у 2022 році до фактичної втрати державного контролю над ринком підакцизної продукції. Однак за останні два роки були досягнуті позитивні результати у детінізації ринку алкоголю, тютюну та пального: у 2023 році бюджетні втрати знизилися до 35-40 млрд грн на рік.
Загальними рекомендаціями експертів аналітичних центрів для подолання найбільших схем щодо ухилення від сплати податків є такі:
Схеми мінімізації податків, на жаль, нікуди не зникають, а деякі навіть потроху зростають. В останні роки було вжито низку заходів щодо їх мінімізації: ухвалено потужні деофшоризаційні закони, відкрито ринок сільськогосподарських земель, розпочато ефективну боротьбу зі контрафактними схемами тощо.
Проте найбільші схеми, зокрема "тіньові" зарплати та "сірий" імпорт і далі зростають, для їх мінімізації потрібні значні зміни до податкового і трудового законодавства та інституційні реформи.
