Магрицька висловила думку щодо ініціативи НБУ ввести шаг замість копійки | Еспресо
Основною валютою на Русі слугувала гривня. За річне лоша виплачували півгривні; за вола - одну гривню; за звичайного коня - дві гривні, а за князівського коня, у разі якщо той мав пляму, - три гривні.
У X столітті, поряд із гривнею, існували також куни, різани, ногати та векші. Відповідно до тодішніх обчислень, одна гривня дорівнювала 20 ногатам, 25 кунам, 50 різанам або 150 векшам (віверицям).
З XII століття срібні гривні почали розрізати навпіл, що призвело до виникнення рублів, які можна трактувати як "частини гривні".
У XVII-XVIII ст. шагом називали польсько-литовську срібну монету вартістю у три гроші (трояк), яка карбувалася з 1528 року. Найбільш масово ця монета карбувалася за часів правління короля Сигізмунда III (1618-1624 роки).
Читайте також: Шаг і талановиті маніпулятори
У Російській імперії 1 шаг = 2 копійкам, через що пізніша російська мідна монета номіналом у 2 копійки отримала в народі назву "шаг". Після 1839 року, через позначення номіналу на мідних російських монетах "2 копійки сріблом", найменування "шаг" було перенесене на номінал у "1/2 копійки сріблом" (інша назва "деньга"), таке позначення вживалося до 1917 року.
За Центральної Ради був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким "кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів".
Постає питання: який сенс зараз, під час екзистенційної для українства війни, витрачати чималі державні кошти на перейменування копійки на шаг, якщо з того копійчаного дріб'язку залишились лише монети номіналом у 50 копійок, і вони вже нічого не варті -- за них не купиш навіть коробку сірників.
Може, краще витратити ці "зайві" (з погляду голови Нацбанку Андрія Пишного) гроші на потреби ЗСУ? А потім, коли Україна переможе, вже займатися цією грошовою реформою?
Джерело
Про авторку. Ірина Магрицька — українська активістка, письменниця та філолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.