Викрадення в космічному просторі. Дослідники виявили, хто і в який момент забрав Місяць, а також розкрили, як він став частиною Землі.

До цього часу науковці спиралися на дві основні теорії, але нещодавнє дослідження, здається, ставить їх під сумнів.

У всій Сонячній системі немає нічого схожого на Землю та її Місяць: в інших планет є кілька місяців або вони відсутні зовсім. Але співвідношення мас нашої планети і її величезного супутника абсолютно унікальне і вчені роками намагаються розгадати цю таємницю, пише Science Alert.

Дослідження походження незвичайного супутника Землі, на думку науковців, стосується еволюції планет і вимагає вивчення можливих сценаріїв для різних конфігурацій планета-місяць. На сьогоднішній день вчені висувають дві основні гіпотези: перша стверджує, що Місяць є "дитям" Землі, а друга - що він є "сестрою", утвореною з того ж матеріалу і в тому ж регіоні Сонячної системи.

У Фокус. Технології тепер є у Telegram! Підписуйтеся на наш канал, щоб бути в курсі останніх і найцікавіших новин із галузі науки!

Проте, нещодавнє дослідження астрономів Даррена Вільямса та Майкла Цуггера з Пенсільванського університету припускає, що Місяць міг стати "усиновленим" об'єктом Землі, адже, можливо, він утворився в іншій частині Сонячної системи, а потім був захоплений гравітаційним полем нашої планети.

Розрахунки вчених показують, що гравітаційне захоплення місяців можливе для планет земної групи, таких як наша Земля. З цього випливає, можливе походження спостережуваної нами сьогодні системи Земля-Місяць.

Вчені мають численні докази, що свідчать про те, що Земля та Місяць формуються з одного й того ж первинного матеріалу. Мінеральний склад обох небесних тіл настільки подібний, що це відповідає очікуванням, якщо вони виникли з однакових джерел. Дослідники підкреслюють, що гіпотеза про гігантський удар є основною теорією, яка пояснює цю схожість: велике космічне тіло зіткнулося з Землею, і уламки, що залишилися, згодом об'єдналися, утворивши як нашу планету, так і Місяць.

Однак існує й альтернативне пояснення. Наприклад, два об'єкти з ідентичним складом могли виникнути в результаті процесу, який відбувався в еволюційній хмарі планет, відомій як синестія. Інша теорія висуває припущення, що Місяць міг з'явитися одночасно з тією ж хмарою космічного пилу, що обертається навколо Сонця, з якої сформувалася і Земля.

Вчені підкреслюють, що існує альтернативний метод формування супутників — подібні явища вже були зафіксовані в різних регіонах Сонячної системи. Якщо два космічних об'єкти пролетять один повз одного під оптимальним кутом та з необхідною швидкістю, вони можуть з'єднатися під впливом гравітації і в результаті опинитися на стабільній, тривалій орбіті.

Вважається, що взаємозв'язок між Землею та Місяцем міг виникнути внаслідок явища, відомого як "подвійне захоплення". У цьому сценарії два гравітаційно пов'язані об'єкти проходять поблизу третього, який захоплює одного з них, залишаючи другого на орбіті. Астрономи тепер припускають, що подібний механізм, ймовірно, стався й у випадку взаємодії між Землею та Місяцем.

Не секрет, що в Сонячній системі є безліч подвійних об'єктів, вчені все ще продовжують знаходити їх. Часом вчені також виявляють подвійні, а то й потрійні астероїди. Наприклад, є докази того, що ця гравітаційна взаємодія трьох тіл призвела до подвійного захоплення з нептуновим супутником Тритоном.

За словами авторів дослідження, Місяць має орбіту навколо Землі, яка не надто точно вирівняна з екватором, як варто було б очікувати від походження хмари сміття. Тому вони використали низку математичних моделей і змогли визначити, чи може щось розміром із Місяць бути захоплене чимось розміром із Землю. Розрахунки вчених показують, що насправді Земля могла б захопити й щось більше, наприклад, об'єкт розміром з Меркурій або Марс.

Проте об'єкт, що має розміри Місяця, міг би потрапити на еліптичну орбіту, яка з часом перетворилася на більш круглу, і зрештою почав би віддалятися з такою ж швидкістю, з якою сьогодні віддаляється Місяць — приблизно 3,8 сантиметра щороку.