Європейські лідери планують зустрітися з Орбаном, щоб обговорити питання України, Грузії та Сполучених Штатів.

На саміті Європейської політичної спільноти, який відбудеться в Будапешті 7 листопада, представники 47 європейських країн та ЄС розглянуть питання, пов'язані з підтримкою України, виборами в Грузії, а також відносинами зі США у світлі можливого повторного обрання Трампа.

П'ятий саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС) відбудеться в Будапешті, оскільки Угорщина наразі головує в Раді ЄС в рамках ротаційного порядку до кінця 2024 року. На зустріч запрошені лідери країн Європейського Союзу, а також представники інших європейських держав. Загалом участь у заході планується для 47 країн, серед яких будуть Україна, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан.

Росія і Білорусь, які підпадають під західні санкції через агресію РФ проти України та серйозні порушення прав людини, не були і не є учасниками запрошених країн. Новий формат ЄПС був створений у 2022 році як реакція на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Гостей у Будапешті приймає прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого журналісти на попередньому брифінгу в Брюсселі дипломатично називали "непередбачуваний господар" саміту. Вони безуспішно намагалися з'ясувати у європейських чиновників, чи є гарантія, що саміт обійдеться без неприємних сюрпризів, наприклад, підключення через відеозв'язок незапрошених керівників урядів і держав. До речі, акредитацію співробітники ЗМІ теж отримали в останню мить - за півтора дня до початку заходу: деякі були в Будапешті навіть раніше, ніж угорська сторона опублікувала подробиці про саміт і підтвердження допуску до нього.

На порядку денному Європейського парламенту три важливі зовнішньополітичні питання: трансатлантичні відносини після американських виборів, ситуація в Грузії та конфлікт в Україні. Напередодні саміту Дональд Трамп, кандидат від Республіканської партії, здобув фактичну перемогу на виборах. Лідери Європейського Союзу та окремих країн висловили йому свої вітання, підкреслюючи необхідність продовження тісної співпраці, заснованої на спільних цінностях та історично сформованому партнерстві.

"Цей зв'язок має глибоке коріння, яке сягає нашої спільної історії, відданості принципам свободи та демократії, а також загальних прагнень до забезпечення безпеки та можливостей для всіх, - зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, вітаючи Трампа. - Давайте разом сприяти розвитку трансатлантичного партнерства, яке продовжить приносити користь нашим громадянам."

У дипломатичних колах Брюсселя новина про перемогу Трампа була сприйнята без особливих емоцій і несподіванок. "Країни Євросоюзу вже підготувалися до цього результату", - зазначив анонімний дипломат з однієї з країн ЄС, підкресливши, що Європейський Союз "перестав бути слабкою молодшою сестрою США" і тепер готовий самостійно вирішувати свої проблеми та захищати свої цінності.

На брифінгу в Брюсселі один з високопрофільних чиновників, який побажав залишитися анонімним, підкреслив, що найважливіше — "залишатися спокійними та зосереджуватися на майбутніх викликах". Він також зазначив, що одним з ключових меседжів Євросоюзу для Сполучених Штатів, окрім значущості трансатлантичних зв'язків, стане "потреба Європи в самостійності".

"Ми вже не в 2020 чи 2016 роках: сьогодні ми маємо більше впевненості в собі, чіткішу позицію щодо нашого курсу та ясніше розуміння того, чого можемо очікувати. Нам слід знайти шляхи для подальшої співпраці зі США і уникати паніки", - зазначив представник, підкресливши, що настав момент для ЄС зосередитися не на Вашингтоні, а на власних можливостях.

Він підкреслив, що результати виборів у США є одним з вирішальних чинників, що вплине на подальшу політику підтримки України, і це питання буде розглянуто на саміті в контексті можливого повернення Трампа до влади. Сполучені Штати залишаються основним постачальником допомоги Україні, за ними йде Євросоюз, а на третьому місці - Німеччина. Якщо Трамп ухвалить рішення зменшити допомогу Україні, що протистоїть російській агресії, то "позиція ЄС залишиться стабільною - підтримувати Україну", зазначив високопосадовець з Європи. Він також не виключив, що в Європі можуть обрати інший шлях і навіть збільшити обсяги допомоги Києву. "Але чи зможуть усі 27 країн-членів ЄС дотримуватись цієї політики - це вже інше питання", - додав високопосадовець ЄС 5 листопада.

Він підкреслив, що з моменту початку широкомасштабного вторгнення Росії Європейському Союзу вдавалося зберігати спільну позицію у підтримці України, проте консенсус у блоці залишається недосяжним. Зокрема, Угорщина, яка є господарем саміту ЄПС, перешкоджає прийняттю рішень ЄС щодо допомоги Києву та ініціює односторонні пропозиції, які не узгоджуються з Брюсселем.

Серед подібних заходів можна згадати не лише "миротворче турне" Віктора Орбана, але й його візит до Грузії перед оголошенням офіційних підсумків голосування. Орбан активно підтримує правлячу партію "Грузинська мрія", яка вивела країну, що прагне вступити до ЄС, до фактичного призупинення процесу євроінтеграції. Водночас, Європейський Союз поки що не має єдиного погляду на легітимність перемоги цієї партії на жовтневих виборах, питання, яке потрібно буде обговорити на саміті Європейської політичної спільноти.

В Європейській раді панують розбіжності в думках: деякі учасники закликають до розслідування можливих виборчих порушень, тоді як інші вважають, що результати виборів повинні бути визнані, - повідомив високопосадовець у Брюсселі. Спостерігачі очікують гарячих дебатів та рішучих заяв, але вважають, що введення санкцій малоймовірне через позицію Орбана щодо Тбілісі та його схильність до блокування рішень. Проте Брюссель має й інші механізми впливу, такі як призупинення фінансування програм реформ, спільно реалізованих із грузинським урядом, або скасування безвізового режиму, які не вимагають одностайної згоди. Водночас, представники Брюсселя підкреслюють, що не прагнуть завдати шкоди грузинському народу, який має європейські прагнення. Остаточні рішення будуть ухвалені на засіданні Ради ЄС з закордонних справ, яке відбудеться пізніше в листопаді; на неформальній зустрічі лідерів ЄПС питання Грузії також буде обговорюватися під час робочої вечері.

Шоста зустріч Європейського партнерства відбудеться навесні 2025 року в Албанії. Раніше саміти проходили в Чехії, Молдові, Іспанії та Великій Британії з інтервалом у півроку. Прийом самітів чергується між країнами, які головують у Раді ЄС, та тими, що не є членами Євросоюзу. У Брюсселі високо цінують цей формат за активні дискусії, які впливають на подальші дебати в рамках ЄС, а також за можливість обговорення окремих країн і тем, таких як ситуація в Молдові чи врегулювання конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. "Це складова міжнародних відносин і роль наших лідерів. Чим частіше вони зустрічаються, тим краще налагоджуються відносини", - зазначив високопосадовець Євросоюзу.