"Телескоп Джеймс Вебб" поділився інформацією про виникнення супутника Плутона.

На Хароні виявили вуглекислий газ і перекис водню.

На супутнику Плутона Хароні вчені, використовуючи телескоп "Джеймс Вебб", виявили діоксид вуглецю та перекис водню. Ці відкриття можуть дати нові відомості про походження цього місяця, повідомляє Live Science.

"Наше дослідження виявило, що поверхня Харона зберігає сліди свого формування, зокрема через вміст вуглекислого газу, а також ознаки опромінення, що підтверджується наявністю перекису водню. Ці відкриття доповнюють існуючі уявлення про склад Харона, який включає водяний лід, аміак і органічні сполуки, що надають йому сірого та червоного відтінків", - прокоментувала провідний автор дослідження Сільвія Протопапа з Південно-Західного дослідницького інституту (SwRI).

Діаметр Харона становить 1207 кілометрів, і він разом із Плутоном знаходиться в поясі Койпера — регіоні, заповненому крижаними об'єктами, кометами та карликовими планетами, які також називають транснептуновими об'єктами (ТНО). Цей пояс розташований на околицях Сонячної системи. На відміну від багатьох інших великих тіл у цьому регіоні, поверхня Харона не має покриття летючими льодами, такими як метан. Це робить його важливим об'єктом для досліджень, оскільки він може надати цінну інформацію про вплив сонячного світла на небесні тіла та процеси утворення кратерів.

"Згідно з даними, отриманими від місії New Horizons, поверхня Харона вражає численними кратерами, які оточені яскравими викидами, що містять водяний лід та аміачні сполуки. Ці геологічні утворення свідчать про те, що матеріали з глибини були виведені на поверхню внаслідок ударних подій, що відкриває можливість дослідити склад внутрішніх шарів цього супутника," - зазначила Протопапа.

Вчені вважають, що верхній шар вуглекислого газу виник внаслідок ударів метеоритів по поверхні Плутона, викинувшись з глибини планети. Протопапа зауважила, що фахівці очікували виявити вуглекислий газ, адже він є типовим для областей протопланетного диска, з якого сформувалася система Плутона. Невиявлення вуглекислого газу космічним апаратом NASA New Horizons під час його візиту до Плутона і зйомок Харона у 2015 році деякий час викликало занепокоєння серед науковців.

Чого вчені не очікували, це виявити перекис водню. Це навело дослідників на думку про те, що багата водяним льодом поверхня найбільшого супутника Плутона активно змінюється під впливом ультрафіолетового світла від Сонця, енергійних частинок сонячного вітру і потоків заряджених частинок за межами Сонячної системи, які називаються "галактичними космічними".

"Перекис водню утворюється з комбінації сусідніх гідроксид-іонних радикалів, які виникають при розпаді молекул води через вхідні іони, електрони або фотони. Наша команда провела нові лабораторні вимірювання, щоб підтвердити, що перекис водню може генеруватися навіть у присутності вуглекислого газу", - продовжила Протопапа.

Дослідники раніше поділилися інформацією про виникнення величезного "серця" на поверхні Плутона.